Знищення батареї в Меядині

Знищення батареї в Меядині — бойове зіткнення, що сталося в ніч на 23 травня 2018 року[1] неподалік сирійського селища Меядін, в якому опозиційні формування завдали мобільно-вогневого удару і знищили російсько-асадівську артилерійську групу та частину інших підрозділів.

Знищення батареї в Меядині
Громадянська війна в Сирії
2018 Kusham Clashes.svg
Дата: 23 2018
Місце: мухафаза Дайр-ез-Заур, Сирія
Результат: рейд опозиційних формувань в на схід країни та знищення форпосту проурядових сил та найманців в мінтаці Меядин
Сторони
Сирія Сирійський уряд

 Росія

Flag of Syrian Kurdistan.svg Сирійський Курдистан
Flag of Syrian Democratic Forces.svg Сирійські демократичні сили
 США
  • Seal of Combined Joint Task Force – Operation Inherent Resolve.svg Об'єднана цільова група
Командувачі
Росія Сергій Кім Flag of Syrian Kurdistan.svg генерал Хасан

ПередумовиРедагувати

Після осіннього взяття під контроль центру провінції Дайр-ез-Заур, сирійські проурядові сили та опозиційні курдські формування проводили поступові, локальні наступальні дії із витіснення рештків терористів ІДІЛ в цій східній провінції Сирії. Оскільки деморалізовані та виснажені терористи майже без опору віддавали захоплені поселення та тікали на південь провінції, то наступальні сили (проурядові та курдські) поступово захопили майже всю територію та розмістилися по межі розмежування (ріка Євфрат), обумовленій попередньо їхніми політичними кураторами (російсько-американськими). Відтак, наприкінці 2017 року на східному театрі сирійської війни панувало відносне затишшя, зумовлене перегрупуванням сил, наведенням адміністративного впливу та зміни стратегії.

Економічна складова військової кампаніїРедагувати

Оскільки після захоплення Дайр-ез-Заур, проурядові війська майже без бою отримали решту території на захід від Євфрату, бо рештки ІДІЛу перегрупувалися ближче до кордону з Іраком (в зоні впливу курдсько-американської коаліції), сирійські військові та їх поплічники заходилися вирішувати свої локальні питання (політичні, адміністративні та економічні). Такі їхні дії стали черговим підтвердженням того, що в сирійському конфлікті переплелися: етнічні, економічні та політичні мотиви багатьох не сирійських гравців, які тепер маніпулюють цим конфліктом в своїх меркантильних інтересах[джерело?].

За даними російського видання «Фонтанка» в 2016 році російська компанія «Європоліс», пов'язана з російським олігархом Євгеном Пригожиним, що фінансує ПВК «Вагнера», уклала договір з режимом Ассада про те, що компанія отримуватиме 25 % від доходів з нафтових родовищ, звільнених від ІДІЛ. Проте більшість сирійських нафтових родовищ знаходяться на лівому березі річки Євфрат, в районах, які опинились під контролем підтримуваних США Сирійських демократичних сил.

Хід подійРедагувати

Залучені сили та формуванняРедагувати

За даними російських джерел, наступ здійснювали формування Вільної сирійської армії з бази Ет-Танф,що йшли на підмогу сирійським курдам — угруповання, під вивіскою якої діє ПВК Вагнер, — та проіранські «Бригади Фатіміюн» і десяток контрактників (інтервентів) російської армії.[2]

Наліт на батареюРедагувати

КонтратакаРедагувати

Контратака сирійської артилерії та піхотинців розглядається як хід у відповідь і про неї конкретних даних не має. Лише за джерелами пропагандистських ресурсів вказується про значні втрати атакуючих[3].

ВтратиРедагувати

Офіційних даних або точних втрат російська сторона не надала. Лише через тиждень після події волонтери почали зіставляти інформацію, що приходить з різних точок Росії й виводити загальну кількість жертв [4]

Реакція та наслідкиРедагувати

Висвітлення у ЗМІ та розслідуванняРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати