Зміна аспектів (геоботаніка)

Зміна аспектів (англ. Aspect change) — зміна вигляду фітоценозу (аспекту) в ході сезонного розвитку і в зв'язку з присутністю в співтоваристві різних феноритмотипів і почерговим зацвітанням видів (див. Зміни сезонні). О. О. Ніценко розрізняв С. а. фізіономічну (пов'язану з термінами цвітіння, відцвітання і т. д. видів) і структурну (через нерівномірний розвиток популяцій)[1]. Найбільш чітко С. а. виражена у степах, де вона була предметом спеціального вивчення геоботаніками Г. І. Танфільєвим, Й. К. Пачоським. В. В. Альохіним та ін.

С. а. найчастіше досліджується методом послідовних описів аспектів та реєстрації зміни їх у часі. Недоліком такого методу є суб'єктивність оцінки аспектів і їх зміни. Методи кількісного обліку інтенсивності цвітіння або плодоношення (визначення проективного покриття квіток і суцвіть за М. С. Камишевим, бальні оцінки числа квіток за Тюксеном (Tuxen), підрахунок квітучих особин, облік ходу пожовтіння листя в листопад і ін.) повинні використовуватися спільно з описовими методами для їх об'єктивізації.

ЛітератураРедагувати

  • Полевая геоботаника / Под. ред. А. А. Корчагина, Е. М. Лавренко, В. М. Понятовской. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1972. — Т. 4. — С. 5-94.
  • Миркин Б. М., Розенберг Г. С. Фитоценология. Принципы и методы. — М.: Наука, 1978. — 212 с.
  • Василевич В. И. Количественные методы изучения структуры растительности // Итоги науки и техники. Сер. Ботаника. — М.: ВИНИТИ, 1972. — Т. 1. — С. 7-83.

ВиноскиРедагувати

  1. Ниценко А. А. Растительная ассоциация и растительное сообщество как первичные объекты геоботанического исследования. Сущность, свойства и методы выделения. Л.: Наука, 1971. — 184 с.