Змина́ння — залишкова деформація матеріалу, що виникає під впливом стискальної сили, що діє на відносно невеликій площі (місцевий стиск)[1]. Може з'ялятися у з'єднаннях (болтових, заклепкових, шпонкових тощо), у місцях обпирання конструкцій і в зонах контакту стиснутих елементів. Величину напруження зминання в конструкціях звичайно обмежують розрахунковим напруження, що визначається характером дотичних поверхонь, властивостями використовуваного матеріалу та його орієнтацією щодо діючих навантажень (наприклад, у випадку деревини — уздовж або поперек волокон).

Шайба під гайкою зменшує напруження зминання деревини шляхом збільшення площі прикладання зусилля

Протидія ред.

Для зменшення напруження зминання, а головне — залишкових деформацій — здійснюють різні конструктивні заходи, що забезпечують розподіл переданого стискального зусилля по більшій площі (наприклад, за допомогою шайб, підкладок, подушок). Один із найефективніших засобів зменшення зминання — використання в зонах контакту вкладишів, прокладок із матеріалів міцніших, аніж матеріал основної конструкції.

Примітки ред.

  1. Зминання [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Джерела ред.

Посилання ред.