Захопи центральний район за допомогою любові та миру

організація

Occupy Central (кит.: 佔領中環 або 佔中) — кампанія громадянської непокори, ініційована Бенні Тай Ю-тіном, асоційованим професором права університету Гонконгу, і обстоювана організацією Захопи центральний район за допомогою любові та миру (OCLP; 讓愛與和平佔領中環 або 和平佔中). В ході виборчої реформи[en], OCLP мала намір чинити тиск на уряд КНР, щоб той привів виборчу систему до міжнародних стандартів загального виборчого права для виборів виконавчого голови Адміністрації Гонконгу 2017 року , як це було обіцяно відповідно до Статті 45 Основного закону Гонконгу[en].[2] При відсутності кроків з боку уряду щодо впровадження цієї системи, OCLP шукала способів боротьби за рівне виборче право для всіх громадян у Гонконзі вже незаконними засобами, а саме захопленням Центрального району Гонконгу, при якому OCLP заприсяглись обійтися без насильства.[3] Рух є однією з рушійних сил Революції парасольок.

Occupy Central with Love and Peace
讓愛與和平佔領中環
OCLP (和平佔中)
Дата заснування27 березня 2013
ТипГромадсько-політичний рух студентсько-активістської групи
ГоловаБенні Тай
ЧлениRev. Чу Ю-мін[en]
Mr. Бенні Тай
Dr. Чан Кін-мен[en]
АдресаГонконг
Офіційний сайтoclp.hk
CMNS: Захопи центральний район за допомогою любові та миру у Вікісховищі

У 2013 і 2014 роках OCLP організувала три сесії обговорень і громадський онлайн-референдум щодо системи голосування на виборах голови Адміністрації. Потім ця організація представила уряду пропозицію, за яку громадяни проголосували на референдумі. У відповідь на відмову уряду, вони спочатку планували запустити кампанію 1 жовтня 2014 року, у Національний день Китайської Народної Республіки.[4] Однак, Occupy Central with Love and Peace оголосив про початок «Occupy Central» раніше — 28 вересня 2014 в розпал тижневого класового бойкоту[en][5] організованого Федерацією студентів Гонконгу (HKFS) і групою Scholarism, щоб заохотити студентів до участі у обговоренні політичних і суспільних відносин. Студентські страйки переросли у хвилю демонстрацій проти надмірного застосування сили поліцією. Потім демонстрації призвели до громадянської непокори і акцій з захоплення у грандіозних масштабах. Методи, застосовані Гонконзькою поліцією для розгону демонстрантів, отримали широкий осуд і критику громадськості.

Протест поступово перетворився на нецентралізований, стихійний окупаційний рух[en], який поширився на декілька районів Гонконгу, і значною мірою регулювався добровольцями.[6]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. OCLP Basic Tenets. Occupy Central with Love and Peace. Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 30 вересня 2014.
  2. OCLP Manifesto. Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 6 липня 2019.
  3. Occupy Central gives downtown Hong Kong a taste of disobedience. The Guardian. 6 березня 2014. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 4 жовтня 2014.
  4. The Guardian «Hong Kong activists vow to take over financial centre in election protest» [Архівовано 26 травня 2021 у Wayback Machine.], 31 August 2014
  5. The Guardian «Hong Kong students begin democracy protest» [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.], 22 September 2014
  6. BBC News «Hong Kong: Tear gas and clashes at democracy protest» [Архівовано 4 жовтня 2014 у Wayback Machine.], 28 September 2014

Посилання

ред.