Запорожець-Девлад Олексій Самійлович
Олексій Самійлович Запорожець-Девлад (18 жовтня 1885, с. Лоцманська Кам'янка під Катеринославом, нині у складі м. Дніпро —1959, Буенос-Айрес, Аргентина) — український прозаїк, етнограф, актор. Справжнє прізвище Девлад.
| Запорожець-Девлад Олексій Самійлович | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Олексій Самійлович Запорожець-Девлад |
| Народився | 1885 |
| Помер |
1959 Буенос-Айрес |
| Діяльність |
прозаїк етнограф актор |
Життєпис
ред.Ігор Качуровський зі слів самого Девлада писав, що той був нащадок французького шляхтича — наполеонівського офіцера.
Народився в селянській родині. Працював бухгалтером. У 1929 році, перед затопленням Дніпрових порогів як керівник артілі «Дніпролоцман» брав участь в організації екскурсій черед Дніпрові пороги.
Вважався за письменника-самоука. Писав п'єси, пропонував театрові для постановок. У серпні 1937 заарештовувався органами НКВС. Після кількох місяців ув'язнення звільнений. Нині реабілітований.
Під час окупації у 1941-43 друкувався в «Дніпропетровській газеті». Разом з дружиною виїхав з Дніпропетровська на Захід, але дружина повернулася додому.
Опинився в Австрії, потім разом зі стрілецькою дивізією «Галичина» в Італії[1].
Емігрував до Аргентини. Лишив спогади про Дмитра Яворницького, Павла Козаря та ін. Трагічно загинув у Буенос-Айресі.
Спогади про Олексія Девлада залишили Анатоль Калиновський, Ігор Качуровський, Павло Ротач та ін.
Творчий доробок
ред.Автор комедії «Обізналися» (1948), збірки нарисів та оповідань «В одвічній боротьбі» (1955), повістей «Гарбузова містерія» (1956), «Відсіч» (1957). Усі книжки побачили світ у Буенос-Айресі (Аргентина).
- Окремі видання:
- Запорожець-Девлад О. В одвічній боротьбі. Збірка нарисів і оповідань [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — Буенос-Айрес: Накладом автора, 1955. — 372 с.
- Запорожець О. Обізналися. Комедія на три дії. — Буенос-Айрес: Перемога, 1948.— 37 с.
- Запорожець О. Відсіч: Повість. — Буенос-Айрес, 1957. — 307 с.
- Запорожець О. Гарбузова містерія. Гумористична повість [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Буенос-Айрес, 1956. — 156 с.
Примітки
ред.- ↑ Француженко, 2015, с. 29.
Джерела
ред.- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Микола Француженко-Вірний. Письменники Ріміні.//Заокеанські письменники України. — Київ : Смолоскип, 2015. — 312 с. — ISBN 978-617-717-323-5.
|
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |