Замок Маунтайн
Замок Маунтайн (англ. Mountain Castle, Farnane Castle, ірл. Caisléan a 'tSléibhe) — замок Фарнейн, замок т-Слейбе — один із замків Ірландії, розташований в графстві Вотерфорд, між селищами Кампоквін та Дунгарван. Належав клану Мак Грах (Мак Грат). Збереглися кам'яні сходи, арочні двері, башта і оточуюча башту стіна.
Замок Маунтайн | |
---|---|
Тип | замок |
Країна | ![]() |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a1/%C3%93_Caoimh.png/220px-%C3%93_Caoimh.png)
Історія замку Маунтайн
ред.XVI—XVII століття
ред.Замок Маунтайн був збудований вождями клану Мак Грах у XVI столітті. Клан Мак Грах був сильним ірландським кланом, що володів великими територіями в графстві Вотерфорд до кромвелівського завоювання Ірландії. Іншим могутнім кланом, що мав великі володіння в цьому графстві був клан О'Браєн Комерах.
Донал Мак Грах жив у замку Маунтайн з 1537 року. Він був похований у Лісморі. Досі збереглися прикраси собору у Лісморі, які зробив Донал Мак Грах. На гробниці Донала Мак Граха є напис про те, що гробниця збудована в 1557 році Джоном та Кетрін Мак Грахами. Кетрін Мак Грах була дочкою Томаса Пендергаста.
Клан Мак Грах походить з королівства Томонд, де в XV столітті клан Мак Грах поступився владою і впливом клану О'Браєн, що володів короною Томонду. Клан Мак Грах орендував землі у феодалів ФітцДжеральд з Кнокманну, потім у графів Десмонд. На землях графів Десмонд вони збудували свою основну резиденцію — замок Маунтайн.
У 1628 році Філіп Мак Грах — нащадок у четвертому покоління Донала Мак Граха переселився з замку Маунтайн до замку Следі, що за легендою був побудований для його нової дружини — дочки лорда Вотерфорда, що відмовлялася переїхати до свого чоловіка до тих пір, доки не буде збудований замок гідний її статусу та титулу. Новий замок — замок Следі був скоріше укріпленим будинком, розкішним палацом, а не оборонною спорудою — збудований у формі хреста з чисельними арками, прикрасами та димарями.
Філіп переселився з замку Маунтайн, але продовжував орендувати ці землі у феодалів ФітцДжеральд. Невідомо, чи хтось в цей час жив у замку Маунтайн. У 1654 році у цих землях, а також на землях Куррах на Следі були 800 гектарів володінь Філіпа Мак Граха — «ірландського папіста». Є версія, що ці землі він придбав внаслідок шлюбу з дочкою лорда Вотерфорд. Філіп Мак Грах був відомий в Ірландії як Філіп на Тіда (ірл. — Phillib-na-Tsioda) — «Шовковий Філіп».
Війни XVII століття
ред.У 1641 році, всього лише через 13 років після завершення будівництва замку Следі спалахнуло повстання за незалежність Ірландії. Постання підтримали вожді ірландських кланів та «старі англійці» — нащадки англо-норманських феодалів, що лишилися вірними католицизму. Повстання жорстоко придушив Олівер Кромвель.
Під час війни в Ірландії в 1641—1652 роках Гаррет ФітцДжеральд як і більшість протестантів відмовились підтримати повстанців і надавали притулок англійським колоністам, що тікали від війни. Землі Гаррета ФітцДжеральда були захоплені повстанцями. У тому числі повстанці захопили замок Маунтайн. 8 травня 1642 року сер Річард Осборн писав графу Корк, що замок Маунтайн добре укріплений і має сильний гарнізон. Через місяць Х'ю Крокер повідомив, що в замку Маунтайн розміщуються загони Енамея.
Про Філіпа Мак Граха в часи війни джерела мовчать.
У вересні 1642 року виникло деяке затишшя у війні. Ірландські загони під проводом Феннелла зустріла англійські загони, що йшли в напрямку замку Маунтайн, очевидно з метою його захопити. Почалася перестрілка. Троє англійців були вбиті, а решта потрапили в полон. Полонених відвели в замок Дунгарван, потім у замки Каррік та Клонмель, а через 7 тижнів звільнили.
Проте, ці перемоги ірландців були тимчасовими. У 1647 році замок Следі був захоплений загонами лорда Інчіквін. У грудні 1652 року капітан Феннелл був страчений у графстві Корк.
Згідно з легендою, після смерті Філіпа Мак Граха в 1640-х роках, володіння землями перейшло до рук його брата Пірса, хоча вдова Філіпа та три його дочки продовжували жити в замку Следі. Одного разу вночі, як розповідає легенда, вони їхали до замку Клонмель, коли на цей замок напали рейдери. Ввійти в замок допомогла дівчина, що була закохана в сина ватажка рейдерів. Рейдери викрали офіцерів гарнізону замку а потім вбили їх. У допомозі рейдерам звинуватили леді Мак Грах і конфіскували всі її маєтки та землі.
Правда це чи вигадка, що клан Мак Грах активно підтримував повстанців, але конфіскація була неминучою — люди клану Мак Грах були католиками — «ірландськими папістами». У всіх католиків землі конфісковували.
Одним з нових власників замку та маєтків був сер Річард Осборн з Каппах, що одружився з одною з дочок вождя клану Мак Грах і частково відновив таким чином володіння клану Мак Грах.
XVIII—XXI століття
ред.Після конфіскації земля, яка раніше належала клану Мак Грах була розділена між лордами, що були протестантами і були лояльними до корони Англії. Серед них був і сер Річард Осборн. Загибель людей клану Мак Грах мала наслідком занепад їх замків, в тому числі замків Маунтайн та Следі. Замки були закинуті і стояли пусткою. У 1765 році в замку Следі поселився шкільний вчитель, що жив у замку сам.
Потім замок Маунтайн перейшов у власність поміщика Чарнлі. Поміщики Чарнлі орендували замок Маунтайн починаючи з XVIII століття. Потім замок перейшов у власність клану О'Кіфф. Останній О'Кіфф жив у замку Маунтайн до 1931 року. Еган у своєму путівнику по графству Вотерфорд писав у 1895 році, що замок Маунтайн є прекрасною резиденцією, де колись жив Джон О'Кіфф.
Родина О'Кіфф була ірландською католицькою родиною, але вони були далекі від доброчинності і ставились до селян орендарів жорстоко. Так у 1838 році О'Кіфф збільшив орендну плату і вигнав багатьох орендарів з земель які вони обробляли. За це селяни влаштували на нього замах 4 квітня 1838 року. У нього стріляли з пістолета, він отримав поранення і помер через 10 днів.
Не дивлячись на те, що О'Кіфф були жорстокими поміщиками і експлуататорами, онук Джона О'Кіффа, якого теж звали Джон, що жив у Баллімон-Лодж, що біля Дунгарвана, був обраний депутатом парламенту від Дунгарвана в 1874 році. Він помер перед черговими виборами до парламенту в 1880 році.
Останній з О'Кіфф, що жив у замку Маунтайн помер на початку 1930-х років. Замок поступово руйнувався — він роками стояв пусткою. Пізніше замок належав місцевій родині Волші. Нащадки Волші і тепер є власниками Мілл-Хаус, що біля Мілстріта, а потім замок купив Джеймс Доучі, який пізніше продавав замок і землю спекулянтам на початку 70-х років. Замок було придбано в 1973 році Джоан та Еммет Нугентами, які пішли на витрати і почали реставрацію замку. Вперше в 1978 році вони відкрили замок для громадськості і туристів як пансіонат.
Легенди замку Маунтайн
ред.Є чисельні легенди про замок Маунтайн, де фігурують привиди і моторошні події. Багато подій у цих легендах пов'язують з Банші (ірл. — Bean Sighe) — жінками з потойбічного світу, що з'являються перед людьми як провісниці смерті. Банші інколи переслідують певну родину. Банші іноді з'являються перед кимось і зачесують своє довге волосся, або просто кричать. щоб цей крик почула конкретна людина. Хто побачить це або почуєї їх крик, той приречений на смерть. Одну з цих історій записав Ніколас О'Керні в 1854 році. Згідно з цією легендою, кожен володар замку Маунтайн ірландського походження бачив перед смертю Банші. Крім того недалеко від замку є кам'яне крісло Банші, в якому вона періодично з'являється.
Джерела
ред.- Charles Smith, History of Waterford, 1746.
- Catherine Nugent, Liam Nugent. A Brief History of Mountain Castle.
- Fitzpatrick, Thomas, Waterford During The Civil War (1641—1653), Downey and Co. Publishers, (Waterford, 1912), lch.107.
- Egan P. M. Guide to Waterford City & County, 1895, lch. 649.
- Kiely Maurice B., Nolan William Politics, Land and Rural Conflict, in Waterford // History and Society. — 1992, lch. 483.