Відкрити головне меню

Замок Ліманег (англ. Lemaneagh Castle) — один із замків Ірландії, розташований в графстві Клер. Нині від замку залишилися руїни. Замок стоїть в 3 милях від селища Кілфенора у місцевості Карран, біля дороги Баллівоган Роуд (L51). Руїни замку нині стоять на приватній землі, тому відвідування обмежене для туристів. Нині замок Ліманех національна пам'ятка історії та архітектури Ірландії.

Замок Ліманег
Lemaneagh Castle.jpg

Тип замок
Країна

Ірландія Ірландія

Історія замку ЛіманехРедагувати

Замок Ліманех був однією з твердинь клану О'Браєн. Замок стоїть на краю вапнякового плато. яке називається Буррен. Від замку Ліманех збереглися руїни будинку початку XVII століття — житлового будинку господарів замку. Будинок чотирьохповерховий з високими загостреними вікнами. На схід від будинку руїни високої вежі, побудованої біля 1500 року. Вежа з вузькими бійницями, гвинтовими сходами і численними маленькими кімнатами. Замок колись був оточений високою стіною, яка не збереглася. Збереглися залишки воріт з двома гербами — гербом Конора О'Браєна з датою 1643 рік та гербом його сина Доната О'Браєна з датою 1690 рік. Ще зберігся напис: «Побудовано в 1643 році Конором О'Браєном та Мері ні Магон — дружиною Конора».

В історичних документах замок вперше згадується в 1550 році, коли він перейшов у власність Доноха О'Браєна — лорда Інхіквін, що був повішений в 1582 році за підтримку повстанців. Замок тоді перейшов у власність гілки клану О'Браєн Дромоленд. У 1630 році замок успадкував Конор О'Браєн, дружиною якого була грізна Майре Руа (Майре ні Магон), про яку розповідають багато легенд. Кажуть вона своїх ворогів та поганих слуг вішала — чоловіків за шию, а жінок за волосся на стінах замку за найменшу провину, що вона супроводжувала свого чоловіка в рейдах на землі англійських колоністів. Кажуть, що в неї було руде волосся, що вона мала 25 чоловіків і в кожного з них обірвалось трагічно, а майно цих чоловіків вона привласнювала собі. Вона разом з чоловіком Конором О'Браєном — з єдиним її чоловіком якого вона любила підтримала повстання за незалежність Ірландії. І коли її чоловік був вбитий під час сутички з англійською армією Ладлоу в 1651 році, вона відмовилась відкрити ворота замку, щоб отримати тіло чоловіка, заявивши: «Ми не потребуємо в замку мертвих!» Але коли виявила що він живий, впустила людей, що занесли його до замку, хоча була небезпека, що одночасно в замок вдереться ворог, і доглядала за пораненим чоловіком, аж доки він не помер через лічені години. Ладлоу стояв під замком ще кілька діб, але погода була жахлива, і він повернувся в Лімерік. Майре ні Магон змушена була терміново вийти заміж за якогось Купера, щоб зберегти спадщину вождів клану О'Браєн для свого неповнолітнього сина, що потім став сером Донатом О'Браєн — предком подальших лордів Інхіквін. Кажуть, що з Купером вона посварилась одного ранку — він щось погане сказав про її колишнього чоловіка. Тоді вона вбила Купера коли він голився ударом кинджала в живіт і сказала: «Ніхто не має право говорити щось погано про мого коханого Конора!». Ще розповідають, що вона любила їздити на норовистому чорному коні — мчала на ньому з шаленою швидкістю. В неї було багато докучлевих залицяльників і женихів. Кожному вона давала цього коня і наказувала проїхатись. Кінь летів з шаленою швидкістю над прірвами і в одну мить скидував вершника в провалля. Розповідають, що коли вона померла, то її тіло поховали в дуплі дерева, а її привид часто бачили в різних місцинах графства Клер, особливо біля мегалітичних споруд та вівтарів друїдів. Сер Донат О'Браєн прикрасив замок Ліманех парком та садами, створив біля замку тінисті алеї. Але переселився в замок Дромоленд, де він і помер в 1717 році. Замок прийшов до занепаду і поступово перетворювався на руїну. Елементи замку були використані для інших споруд, зокрема для будівлі «Старий Гранд готель Енніс».

ДжерелаРедагувати