Залізниця Париж — Брест
Залізниця Париж — Брест — залізниця завдовжки 622 км у Франції, яка сполучає Париж та західне портове місто Брест, через Ле-Ман та Ренн. Використовується для пасажирських (експресних, регіональних та приміських) та вантажних перевезень.
| Залізниця Париж — Брест фр. Ligne de Paris-Montparnasse à Brest Paris–Brest railway | |
|---|---|
 Віадук у Морле | |
| Огляд | |
| Країна | Франція |
| Розташування | Іль-де-Франс, Центр — Долина Луари, Нормандія, Пеї-де-ла-Луар, Бретань |
| Статус | діюча |
| Кінцеві станції | Монпарнас, Брест |
| Обслуговування | |
| Рік відкриття | секціями між 1840-1865 рр. |
| Підпорядкування | Réseau Ferré de France |
| Оператори | Société nationale des chemins de fer français |
| Технічні дані | |
| Протяжність | 622 км |
| Ширина колії | європейська |
| Вид електрифікації | Paris–Le Mans 1.5 kV DC, Le Mans–Brest 25 kV 50 Hz[1] |
| Швидкість | 61 метр на секунду |
| Мапа лінії | |
 | |
Залізниця була відкрита в декілька етапів у 1840 — 1865 роках.[1]
Маршрут
ред.Лінія починається на станції Париж-Монпарнас і прямує у південно-західному напрямку перші 3 км, далі повертає на захід у Малакофф, минаючи південні райони Версаля. Далі знову прямує на південний захід до Мейнтенону, де прямує вздовж річки Ер повз Шартр. У Ла-Лупі залізниця залишає долину Ер у південно-західному напрямку і далі долиною Юїн у Конде-сюр-Юїн, а звідти прямує до Ле-Мана, де повертає на північний захід. У Сілле-ле-Гійом прямує на захід, перетинаючи річку Майен у Лавалі.
За Вітре вона проходить вздовж річки Вілен до Ренна. Потім прямує на північний захід до Ламбаль, де повертає на захід. Біля Сен-Бріє (у Іффіньяку) вона доходить до узбережжя Ла-Манш, далі на захід через Генгам і Морле до Бреста.
Швидкісні потяги TGV до Ле-Мана і далі на захід використовують колії LGV Atlantique між Парижем та Коннерре (20 км на схід від Ле-Мана), а не "класичну" лінію.
Історія
ред.Маршрут відкривався по-чергово. Дільниця Париж — Версаль вступила в дію в 1840 році, продовження до Шартра у липні 1849 року, до Ренна — у травні 1857 року, до Генгама — у вересні 1863, до Бреста — в 1865 році.
Примітки
ред.- ↑ Direction Générale des Ponts et Chaussées et des Chemins de Fer (1869). Statistique centrale des chemins de fer. Chemins de fer français. Situation au 31 décembre 1869 (French) . Paris: Ministère des Travaux Publics. с. 146—160.