Відкрити головне меню

Залізний міст, або Чавунний міст (англ. The Iron Bridge) — міст через річку Северн в улоговині Айронбридж, біля села Айронбридж у англійському графстві Шропшир. Побудований у 1775—1779 роках. Є першим мостом у світі, зробленим з металу (чавуну) і до того ж найбільша металева споруда своєї епохи.[4] На виробництво деталей мосту було витрачено 378 т чавуну.[5] У XVIII столітті чавун був ще дорогим матеріалом для того, щоб його використовували для будівництва таких великих споруд. Однак, після побудови нової доменної печі неподалік від річки Северн, ціни на чавун в регіоні знизилися і місцеві інженери і архітектори взялися вирішити давню проблему з переправою через річку у цьому місці.

Залізний міст
Залізний міст
Залізний міст.
52°37′38″ пн. ш. 2°29′07″ зх. д. / 52.62730000002777331° пн. ш. 2.485420000028° зх. д. / 52.62730000002777331; -2.485420000028Координати: 52°37′38″ пн. ш. 2°29′07″ зх. д. / 52.62730000002777331° пн. ш. 2.485420000028° зх. д. / 52.62730000002777331; -2.485420000028
Офіційна назва The Iron Bridge
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія[1][2]
Розташування Село Айронбрідж, графство Шропшир, Велика Британія
Галузь застосування Спочатку - комбінований, з 1934 року - пішохідний
Перетинає Северн
Тип конструкції арковий
Матеріал Чавун[3]
Основний проліт 31 м
Загальна довжина 60 м
Висота склепіння над водою 12 м
Початок будівництва 1777
Завершення будівництва 1779
Відкрито 1 січня 1781
Конструктор, архітектор Thomas Farnolls Pritchard[d][3]
Охоронний статус реєстрова будівля 1 ступеня[d] і scheduled monument[d][1]
Веб-сайт ironbridge.org.uk/explore/the-iron-bridge-tollhouse/
Ідентифікатори і посилання
Structurae 20000038

Залізний міст. Карта розташування: Сполучене Королівство
Залізний міст
Залізний міст
Залізний міст (Сполучене Королівство)
Залізний міст у Вікісховищі?

Зміст

Історія будівництваРедагувати

Промисловість, що зростала на території міст Колбрукдейл і Брослі потребувала надійної переправи через річку.

 
Залізний міст

1773 року місцевий архітектор Томас Фарнолльз Прітчард запропонував заводчику Джону Уілкінсону з міста Брослі побудувати залізний міст через річку Северн.[6] 1775 року він закінчив роботи над проектом мосту і Абрагам Дербі III, хазяїн заводу у місті Колбрукдейл, був уповноважений вилити деталі конструкції мосту і побудувати міст.

На це було виділено 3200 фунтів і Дербі погодився. Хоча передбачалося, що знадобиться 300 т заліза (вартістю 7 фунтів за тону) в решті решт було використано 379 т, що коштували Дербі і його компанії близько 3000 фунтів. Крім того, витрати пішли на кам'яні роботи і на складання мосту, одже проект виявився значно дорожчим аніж передбачалося відразу. Дербі поніс більшу частину витрат і мав через це борги на все своє подальше життя.

Це був перший міст такого роду, він не мав аналогів і архітектори ще не мали досвіду у будівництві таких мостів і для зведення цього мосту був обраний принцип, прийнятий у будівництві дерев'яних мостів. Кожний елемент каркасу був вилитий окремо і потім всі ці елементи були о'бєднані поміж собою так, як це було прийнято у дерев'яному будівництві.

Міст було споруджено влітку 1779 року, всього за три місяці. Однак, будівництво дороги до мосту тривало ще понад рік і він був відкритий для використання на Новий Рік 1 січня 1781 року.

РемонтиРедагувати

Вже через кілька років після спорудження мосту у кам'яних стоянах почали з'являтися тріщини, спричинені рухом ґрунтів. Проти де-яких тріщин були вжиті заходи — вони були закріплені стяжками, але інші були залишені. Близько 1802 року південний кам'яний стоян зруйнувався і був замінений тимчасовою дерев'яною аркою, яка потім була замінена залізною аркою. Досвід будівництва мосту був переосмислений і при будівництві інших мостів використовували набагато менше металу.

Сьогодні у металоконструкціях мосту налічується до 70 тріщин, однак він і досі знаходиться у експлуатації.[7]

Поселення АйронбріджРедагувати

Неподалік від моста незабаром виникло поселення Айронбрідж, що в перекладі з англійської означає Залізний Міст. Цьому сприяли туризм і постійний рух через міст.

Сьогодні Айронбрідж є одним з 21 британських символів.

СучасністьРедагувати

Міст було остаточно закрито для транспортних засобів 1934 року, але пішохідний рух було залишено і з пішоходів бралися грошові збори до 1950 року, коли власність мосту перейшла Раді графства Шропшир. Сьогодні він є власністю Телфорд і Рекін міської ради.

Улоговина Айрон-Брідж, у якій знаходяться Залізний Міст і селище Айронбрідж, є популярним об'єктом для туристів і занесена у список Світової спадщини ЮНЕСКО.

ГалереяРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • The Iron Bridge by Sir Neil Cossons and Barrie Trinder (Ironbridge Gorge Museum Trust and Moonraker Press, 1979) A revised edition is due out in March 2002.
  • The Iron Bridge and the Town a site guide (Ironbridge Gorge Museum Trust, 1995)

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б National Heritage List for England
  2. archINFORM — 1994.
  3. а б https://structurae.net/structures/iron-bridge
  4. Yolonda Maxwell. Famous Bridges of the World: Measuring Length, Weight, and Volume. — New York: Rosen Classroom. 2005. P. 10-12. (англ.)
  5. Iron Bridge. // Pantologia: a new cabinet cyclopaedia, comprehending a complete series of essays, treatises, and systems. Volume VI. — London, 1812. (англ.)
  6. Архітектор Томас Фарнолльз Прічард. Архів оригіналу за 27 вересень 2011. Процитовано 12 березень 2011. 
  7. Залізний Міст. Сайт Музею ущелини Айрон-Брідж. Архів оригіналу за 20 травень 2011. Процитовано 12 березень 2011.