Залишкова намагніченість

Залишко́ва намагні́ченість — намагніченість речовини при нульовій напруженості зовнішнього магнітного поля. Властива для феромагнетиків. Залежить не лише від магнітних властивостей речовини, а й від характеру попередньої дії на неї магнітного поля.

Серія кривих гістерезису для текстурованої електросталі (BR позначає залишкову намагніченість, а HC позначає коерцетивну силу).

Залишкову намагніченість можна зменшити нагріванням, механічними струсами, вібраціями тощо. При нагріванні тіла до температури, вищої за точку Кюрі, його залишкова намагніченість зникає.

Застосовують у системах запису та зберігання інформації, при виготовленні так званих постійних магнітів тощо.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати