Залишкова намагніченість
Залишко́ва намагні́ченість — намагніченість речовини при нульовій напруженості зовнішнього магнітного поля. Властива для феромагнетиків. Залежить не лише від магнітних властивостей речовини, а й від характеру попередньої дії на неї магнітного поля.

Серія кривих гістерезису для текстурованої електросталі (BR позначає залишкову намагніченість, а HC позначає коерцетивну силу).
Залишкову намагніченість можна зменшити нагріванням, механічними струсами, вібраціями тощо. При нагріванні тіла до температури, вищої за точку Кюрі, його залишкова намагніченість зникає.
Застосовують у системах запису та зберігання інформації, при виготовленні так званих постійних магнітів тощо.
Див. такожРедагувати
ДжерелаРедагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |