Закон Гейгера — Неттола

(Перенаправлено з Закон Ґейґера — Неттола)

Закон Гейгера-Неттола — експериментально встановлений зв'язок між періодом напіврозпаду -радіактивних ядер, , та енергією -частинки. Закон було встановлено[1] в 1911 році Гансом Гейгером та Джоном Неттолом. Математичне формулювання закону має такий вигляд:

,

де ,  — деякі сталі.

Теоретичне обґрунтування[2] закону дав у 1928 році Георгій Гамов.

За допомогою закону Гейгера-Неттола можна визначати період напіврозпаду ядер, для яких його пряме вимірювання за деяких причин ускладнено.

Примітки

ред.
  1. H. Geiger and J. M. Nuttall, «Ranges of α-particles from uranium», Phil. Mag, 23 (1912), 439.
  2. G.Gamow, «Zur Quantentheorie des Atomkernels», Zeit. f. Phys., 51 (1928), 210.

Джерела

ред.
  • Біленко І. І. Фізичний словник. — К. : Вища школа, 1993. — 319 с.
  • Физическая энциклопедия / Под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1988. — Т. 1. — 699 с.