«Закон бажання» (ісп. La ley del deseo) — іспанська драма 1987 року, режисер і сценарист Педро Альмодо́вар. Перший з фільмів режисера повністю на гомосексуальну тематику. Картина фокусується на складному любовному трикутнику між трьома чоловіками.

«Закон бажання»
ісп. La ley del deseo
Жанр драма
Режисер Педро Альмодовар
Продюсер Аугустін Альмодовар
Мігель Анхель
Перес Кампос
Сценарист Педро Альмодовар
У головних
ролях
Антоніо Бандерас
Кармен Маура
Еусебіо Понсела
Бібіана Фернандес
Россі де Пальмата ін.
Оператор Анхель Луіс Фернандес
Композитор Бернардо Бонецці
Монтаж Хосе Сальседо
Художник Javier Fernándezd
Кінокомпанія El Deseo
Дистриб'ютор BiM Distribuzioned і Netflix
Тривалість 102 хв.
Мова Іспанська
Країна Іспанія Іспанія
Рік 1987
Дата виходу 5 березня 1987
IMDb ID 0093412

Сюжет ред.

Пабло Кінтеро, гомосексуальний режисер, зустрічає Антоніо, вродливого юнака, одержимого ним. У них зав'язуються стосунки, однак Пабло все ще закоханий в свого давнього коханця Хуана.

Паралельно з цим зображається драматична історія сестри Пабло, Тіни, посередньої акторки, яка колись змінила стать, щоб зав'язати сексуальні стосунки з вітчимом, який у результаті залишив її заради іншої жінки. Через це вона ненавидить усіх чоловіків, а навколо ходять плітки, що вона може бути лесбійкою. Крім того, вона повинна піклуватися про свою небогу Аде, чия мати фактично покинула її.

У пориві пристрасті до Пабло Антоніо вбиває Хуана. Проте поліція починає підозрювати Пабло і Тіну. В автокатастрофі Пабло втрачає пам'ять, що дозволяє Тіні відкрити йому, чому вона стала транссексуалом. Також вона повідомляє, що знайшла коханця. Ним виявляється Антоніо, але Пабло дізнається про це занадто пізно. Антоніо бере Тіну і Аду в заручники, щоб вимагати час побути наодинці з Пабло. Приголомшений Пабло погоджується і після години їх близькості починає відчувати ніжні почуття до нього. Але Антоніо несподівано вчиняє самогубство.

Ролі ред.

Актор Роль
Еусебіо Понсела Пабло Кінтеро Пабло Кінтеро
Кармен Маура Тіна Кінтеро Тіна Кінтеро
Антоніо Бандерас Антоніо Бенітес Антоніо Бенітес
Мігель Молина Хуан Бермудес Хуан Бермудес
Бібіана Фернандес Ада, матір Ада, матір
Фернандо Гильєн інспектор інспектор
Хельга Ліне матір Антоніо матір Антоніо
Марта Фернандес Муро фанатка фанатка

Саундтреки ред.

  • Lo dudo — виконує Los Panchos
  • Ne me Quitte pas  — виконує Maysa Matarazzo
  • El adiós de Gloria — автор Bernardo Bonezzi
  • Guardo che luna — виконує Fred Bongusto
  • Déjame recordar — виконує Bola de Nieve
  • Susan Get Down — виконує Педро Альмодовар та Fabio McNamara
  • Satanasa — виконує Педро Альмодовар та Fabio McNamara

А також:

Нагороди й номінації ред.

Фільм загалом отримав 10 премій та 3 номінації, зокрема[1]:

Нагороди ред.

Берлінський кінофестиваль ред.

  • 1987 — нагорода «Найкращий художній фільм» премії «Тедді»

Боготський кінофестиваль (Bogota Film Festival) ред.

  • 1988 — Педро Альмодовар отримав нагороди в номінаціях «Найкращий режисер», «Найкращий сценарист», Кармен Маура — в номінації «Найкраща актриса», Хосе Сальседо — в номінації «Найкращий монтаж».

Срібні кадри (Fotogramas de Plata) ред.

  • 1988 — Педро Альмодовар отримав нагороду в номінації «Найкращий фільм».

Лос-Анджелеська асоціація кінокритків (LAFCA) ред.

  • 1987 — Педро Альмодовар отримав нагороду в номінації «Нова генерація».

Міжнародний ЛГБТ-кінофестиваль у Сан-Франциско Фреймлайн ред.

  • 1987 — Педро Альмодовар отримав нагороду «Приз глядацький симпатій» в номінації «Найкращий художній фільм».

Sant Jordi Awards ред.

  • 1988 — Антоніо Бандерас отримав нагороду «Найкращий іспанський актор», Педро Альмодовар — «Приз глядацький симпатій» в номінації «Найкращий іспанський фільм».

Номінації ред.

Боготський кінофестиваль (Bogota Film Festival) ред.

  • 1988 — номінація «Найкращий фільм»

Срібні кадри (Fotogramas de Plata) ред.

  • 1988 — Антоніо Бандерес в номінації «Найкращий кіноактор», Кармен Маура  — «Найкраща кіноактриса».

Цікавинки ред.

  • Інспектор поліції (Фернандо Гільєн) і його помічник (Фернандо Гільєн Куерво) є батько і син, як у кіно, так і в реальному житті.[2]

Примітки ред.

Посилання ред.