Закон Візера
Назва для взаємозв'язку між граничною корисністю та витратами виробництва, принцип ціни вибору (англ. opportunity cost).
Відображує внесок економіста Австрійської школи Фрідріха фон Візера (1851–1926) у розроблений ним принцип, широко відомий як концепція альтернативної вартості.
Фрідріх Гаєк так описує виникнення «закону Візера»:
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Принципи економічної науки Теорію цінності навряд чи можна назвати повною і вона, звісно, ніколи не буде цілком переконливою, якщо не чітко пояснена роль, яку відіграють витрати виробинцтва (cost of production) у визначенні відносної цінності різних товарів. На початку свого викладу Менгер вказує, що бачить проблему, і обіцяє пізнішу відповідь. Але ця обіцянка так ніколи і не була виконана. Візерові залишалося розробити те, що пізніше стало відомим як принцип ціни вибору (opportunity cost) або «закон Візера», тобто принцип, згідно з яким цінність благ вищого порядку завжди і без винятків зумовлена цінністю благ нижчого порядку, для виробництва яких вони призначені. «Закон Візера», отже, показує взаємозв’язок між граничною корисністю і витратами виробництва.[1]
Див. також
ред.Джерела
ред.- ↑ Менгер К. Принципи економічної науки. Перша загальна частина / Карл Менгер ; пер. з нім. О. Бялової. — Київ : К.І.С., 2022. — 304 с. (ISBN 978-617-684-272-9) — С. 16