Вікіпедія

Заколодний Олександр Іванович

український альпініст, чемпіон світу; солдат Збройних сил України, воїн спецпідрозділу ГУР "Kraken"

Олександр Іванович Заколодний (8 квітня 1987, Харків — 21 січня 2023, Соледар) — український альпініст; солдат Збройних сил України, воїн спецпідрозділу ГУР Kraken, учасник російсько-української війни. Загинув під час виконання бойового завдання неподалік від міста Соледар разом з другом Григорієм Григор'євим[1].

Олександр Іванович Заколодний
Загальна інформація
Національність українець
Місце проживання Харків
Народження 8 квітня 1987(1987-04-08)
Смерть 21 січня 2023(2023-01-21) (35 років)
Соледар
Причина смерті загинув під час бою
Alma mater Харківська державна академія фізичної культури
Дружина Ольга Заколодна
Спорт
Вид спорту альпінізм
Спортивне звання
Майстер спорту України
Майстер спорту України
Сніжний барс
Участь і здобутки
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 Солдат
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Заколодний.

Життєпис ред.

Народився і проживав у місті Харків; там закінчив школу. Здобув вищу освіту в Харківській державній академії фізичної культури. Захоплювався туризмом та альпінізмом[2].

Працював тренером — харківський скелелазний центр «Вертикаль»[3].

З 2020 року обіймав посаду голови комітету альпінізму Федерації альпінізму і скелелазіння України та віце-президент ФАіСУ.

Учасник трьох експедицій на восьмитисячники:

  • Весна 2010 на Макалу (Гімалаї, 8481м), закінчилася сходженням трьох учасників експедиції Сергія Бублика, Володимира Рошко і Дмитро Веніславського 23 травня у одне з небагатьох погодних вікон після двохмісячної командної роботи. Олександр установив намет в останньому проміжному таборі на висоті 7770 метрів, але під час спроби штурму вершини, його напарник почав себе погано почувати, і двійка була змушена спуститися. Олександр Заколодний був наймолодшим (22 роки) учасником експедиції, яка зробила першопрохід частини південно-західної стіни. Маршрут присвіячений пам'яті видатного українського альпініста Владислава Терзиула, який загинув у 2004 році під час спуску з Макалу — його 14-го вісьмітисячника. В експедиціі не використовувалась робота висотних шерп і балони з киснем[4][5].
  • Осінь 2010 на Чо-Ойю (Гімалаї, 8201м), експедиції довелося повернути назад через погодні умови[6].
  • 2013 на Нанга-Парбат (Каракорум, 8126м), під час якої сталася терористична атака на базовий табір. Троє харківських альпіністів було розстріляно[7]. Олександр у цей час був у наступному таборі на маршруті[8].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ У боях за Соледар загинув відомий український альпініст – DW – 26.01.2023. dw.com (укр.). Процитовано 13 листопада 2023.
  2. ↑ Олександр Заколодний | Альпклуб. alpclub.com.ua. Процитовано 13 листопада 2023.
  3. ↑ Скеледром Спортивного комплексу "Вертикаль" | Альпклуб. alpclub.com.ua. Процитовано 13 листопада 2023.
  4. ↑ Макалу — король гор.[недоступне посилання]
  5. ↑ К вершине Черного великана. Восхождение на Макалу по новому маршруту в 2010 году. (укр.), процитовано 13 листопада 2023
  6. ↑ Экспедиция завершена.[недоступне посилання]
  7. ↑ Украинские альпинисты убиты террористами в Базовом лагере Нанга Парбат (Пакистан)! Обновлено за 28 июня. 4sport.ua (англ.). 2013. Процитовано 13 листопада 2023.
  8. ↑ Майстер спорту з альпінізму, учасник експедиції «Нанга-Парбат-2013» Олександр ЗАКОЛОДНИЙ: «Я був в іншому таборі, тому зостався живим». Урядовий Кур’єр. 4 липня 2013. Процитовано 13 листопада 2023.

Джерела ред.

  Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Заколодний_Олександр_Іванович&oldid=42320688