Завітневич Олександр Михайлович
Завітневич Олександр Михайлович (нар. 19 квітня 1973, с. Осипівка, Вільшанський район, Кіровоградська область) — український політик, голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Юнацький товариш Володимира Зеленського.[2]
| Олександр Завітневич | |
|---|---|
| Завітневич Олександр Михайлович | |
 | |
| Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 29 серпня 2019 року |
| Народився | 19 квітня 1973[1] (51 рік) Вільшанський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР |
| Відомий як | політик, бізнесмен |
| Громадянство |  Україна |
| Alma mater | Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут і Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана |
| Звання | Офіцер запасу |
| Олександр Завітневич на сайті Верховної Ради | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 9-го скликання | |||
| Слуга народу | 29 серпня 2019 | — | |
|
| |||
Життєпис
ред.Олександр Завітневич народився 1973 року. Після закінчення середньої школи навчався на факультеті радіоінженерії Київського військового інституту управління та зв'язку. Офіцер запасу.
Згодом заочно навчався у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, де здобув кваліфікацію спеціаліста з економіки підприємства[3].
У 2012 році Олександр Завітневич разом з партнером став співзасновником та був обраний директором Смілянського ливарного заводу (Черкаська область)[4].
У 2016 році став співзасновником київського ТОВ «М. Т.І», яким керує дружина Наталія Завітневич[5]. Підприємство займається цілим рядом видів діяльності: надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, лиття чавуну, сталі та легких кольорових металів, а також механічним обробленням металевих виробів та гуртовою торгівлею машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва[6].
Політика
ред.Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 39 у списку.[7] Безпартійний.[8].
За місяць до обрання був названий кандидатом на посаду голови комітету з питань національної безпеки і оборони у Верховній Раді України IX скликання[9], який був перейменований на з питань національної безпеки, оборони та розвідки (з 29 серпня 2019 року)[10].
Член тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України (з 19 травня 2021)[11]
Голова Черкаської обласної організації партії «Слуга народу»[12].
Скандал із призначенням головою комітету
ред.Численні ЗМІ відкрито писали, що Завітневич отримав керівну посаду в одному з найважливіших комітетів Ради виключно завдяки кумівству.[13][14] Відомо, що Завітневич та Володимир Зеленський товаришують з юності.[2]
Журналісти зазначили, що призначення Завітневича на посаду голови оборонного комітету виглядає дивно, оскільки він є лише офіцером запасу і не має досвіду керівництва у військовій сфері.[13]
Інфаркт
ред.У 2019 році у Завітневича стався інфаркт, через що він пропустив більшість засідань комітету. За словами Володимира Зеленського, він "ледве не вмер".[15]
Сім’я
ред.З 1999 року одружений із Наталією Завітневич. Вона народилась у Кривому Розі, навчалася у 95-й гімназії в одному класі із Володимиром Зеленським. У неї є дипломи міжнародника та психолога. 2009 року захистила кандидатську роботу (кандидат політичних наук).[16]
Крім того, у 2019 році вона стала власницею ТОВ «М.Т.І.» (надання в оренду інших машин, обладнання та товарів) та співвласником ТОВ «Смілянський ливарний завод». У подружжя є син Єгор та дочка Катерина.[16]
Примітки
ред.
- ↑ https://cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=18527.html
- ↑ а б Голова комітету нацбезпеки Завітневич: більше розведень військ до нормандської зустрічі не планується. BBC News Україна (укр.). Процитовано 10 квітня 2024.
- ↑ Завітневич Олександр Михайлович на сайті Чесно. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
- ↑ ТОВ «СМІЛЯНСЬКИЙ ЛИВАРНИЙ ЗАВОД». Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
- ↑ Завітневич Олександр Михайлович на сайті ring.org.ua[недоступне посилання]
- ↑ ТОВ М. Т. І. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
- ↑ На з'їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.] Радіо Свобода (9 червня 2019)
- ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
- ↑ Хто зі «слуг народу» обійме керівні посади у фракції та комітетах парламенту: список. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
- ↑ Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України: Постанова Верховної Ради України; Склад колегіального органу від 19.05.2021 № 1454-IX. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
- ↑ "Слуга народу" знайшла Дубінському нове заняття. Українська правда. 10 червня 2020. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
- ↑ а б Александр Завитневич: досье и компромат. znaj.ua (рос.). 30 вересня 2019. Процитовано 26 травня 2023.
- ↑ «Не переймайтеся. Кумівства у нас не буде»: скільки кварталівців і кумів Зеленський привів у владу. Новини України - #Букви. 13 травня 2020. Процитовано 26 травня 2023.
- ↑ "Він ледве не вмер": Зеленський пояснив, чому голова оборонного комітету Завітневич пропустив засідання Ради. espreso.tv (укр.). Процитовано 10 квітня 2024.
- ↑ а б NiNa.Az. Завітневич Олександр Михайлович. www.wikidata.uk-ua.nina.az (укр.). Процитовано 10 квітня 2024.
Посилання
ред.
- Завітневич Олександр Михайлович [Архівовано 29 серпня 2019 у Wayback Machine.] Слово і Діло