Завод «Дормашина» — підприємство машинобудівної галузі промисловості, розташоване у Миколаєві. Основним видом діяльності підприємства було виробництво дорожніх машин (асфальтоукладальників, бетоноукладачів, бітумощебнерозподільників та інших машин для укладання та ремонту дорожнього покриття) та запасних частин до них, а також сільськогосподарської техніки та їх частин[1]. Збанкрутувало у 1990-х роках і з того часу фактично не існує.

Завод «Дормашина»
Галузь машинобудування
Засновано 1881
Засновник(и) Андрій і Лука Донські
Закриття (ліквідація) 1990-ті
Штаб-квартира Миколаїв
Україна Україна
Попередні назви Механічний завод братів Донських
Завод «Плуг і молот»
Продукція дорожні машини, сільськогосподарська техніка

Історія ред.

Дореволюційна доба ред.

За відомостями миколаївської газети «Южанин», що виходила до революції, у 1881 році брати Донські відкрили в Миколаєві невелику майстерню, в якій працювало всього 4 особи[2]. У 1892 році вже існувала «Майстерня землеробських знарядь братів Андрона та Луки Донських», яка знаходилася у власному їхньому будинку, за Херсонською № 77 (нині — Центральний проспект). Будинок цей розташовувався між Садовою та 1-ю Слобідською вулицями. За даними тієї ж газети, у 1893 році майстерня братів Донських перетворилася на чавуноливарний завод, який у 1894 році був офіційно зареєстрований як «Завод сільськогосподарських знарядь братів Донських». Для будівництва цього заводу брати купили у міста квартал, розташований у самій низині міста, між Міщанською канавою та вулицею Малою Морською[3].

30 березня 1894 року на ім'я військового губернатора Миколаєва надійшло прохання від «селян Херсонської губернії, записаних майстрами до ковальського цеху Миколаївської ремісничої управи» дозволити побудувати їм «механічний ливарний завод» у власному будинку на Херсонській вулиці № 43, ріг вулиці Малої Морської. Після запиту міського архітектора та санітарного лікаря міста та отримання позитивної відповіді Міська управа на засіданні 19 травня 1894 року дозволила будівництво заводу. Згодом завод перетворився на багатопрофільне підприємство. У 1913 році на ньому працювало 420 робітників. Про продукцію заводу можна судити з реклами заводу тих часів:

«Механічний завод братів Андрона та Луки Донських у місті Миколаєві Херсонської губернії. Виготовляє: плуги однолемішні та дволемішні, бункери багатолемішні без сівалок, з поперечними сівалками та з поздовжніми сівалками, оранки, борони зигзагові, бункерні відвали зі спеціальною термічною обробкою та високим поліруванням, штамповані фургонні осі з втулками, котли корневалійської та ланкаширської систем тощо.»

Відомо, що при заводі братів Донських була лікарня та лікарняна каса, до якої робітники та службовці вносили гроші на лікування. Вони та їхні сім'ї могли потім безкоштовно лікуватися в поліклініці та лікарні, а також отримувати безкоштовно ліки[3].

Радянська доба ред.

Незалежна Україна ред.

Джерела ред.

  1. Соколинський, Е. М. (2008). Дормаш. Т. 8. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  2. Майстерня братів Донських. Миколаїв: Газета «Южанин». 1899 (7 лютого).
  3. а б Ю. С. Крючков (2009). Легендарные имена: братья Донские и их потомки (рос.). Николаев: Издательство Ирины Гудым. ISBN 978-966-2312-01-0.