Заболотці (Нижанковичі)
За́болотці — колишнє село Перемиського повіту, а тепер — частина селища Нижанковичі (Старосамбірський район, Львівська область). Розташована північніше річки Залісся, на висоті 235 м над рівнем моря.
| Заболотці смт Нижанковичі | ||||
-1.JPG) Колишній панський палац | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49°41′16″ пн. ш. 22°48′33″ сх. д. / 49.68778° пн. ш. 22.80917° сх. д.Координати: 49°41′16″ пн. ш. 22°48′33″ сх. д. / 49.68778° пн. ш. 22.80917° сх. д. | ||||
| Головні вулиці | Тараса Шевченка | |||
| Транспорт | ||||
| Залізнична інфраструктура | Нижанковичі (станція)] — Самбір (станція) | |||
Розташування ред.
Заболотці розміщені недалеко від кордону з Польщею, при впадінні річки Залісся до Вігору.
Історія ред.
До 1772 року село входило до складу Перемиського староства Перемишльської землі Руського воєводства.
У 1890 році належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії. В селі було 35 будинків і 174 жителі, а на землях фільварку — 5 будинків і 63 мешканці (102 греко-католики, 108 римо-католиків, 27 юдеїв).[1]
У 1939 році в селі проживало 400 мешканців, з них 170 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 170 поляків і 20 євреїв[2]. Село входило до ґміни Германовичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.
12 вересня 1939 року німці окупували село, однак вже 26 вересня 1939 року мусили відійти, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. Село зайняла Червона армія. 27 листопада 1939 року постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[3], а 17 січня 1940 року ввійшло до Нижанковицького району. 27 червня 1941 року, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. 31 липня 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. За радянських часів Заболотці приєднані до Нижанковичів.
Церква ред.
У 1934 році українці збудували муровану греко-католицьку церкву Стрітення Господнього, яка була філіяльною церквою і належала до парафії Нижанковичі Нижанківського деканату Перемишльської єпархії.
Пам'ятки ред.
На західній околиці Заболотців зберігся колишній панський палац.
На східній околиці Заболотців розташована мурована будівля залізничної станції Нижанковичі, зведена в 1872 році разом з прокладанням Першої угорсько-галицької залізниці.
Примітки ред.
- ↑ Zabłotce 2 (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 189. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 58.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)