Жюль Гааг
Жюль Гааг (нар. 9 серпня 1882, Фліре, Мерт і Мозель, Франція — пом. 16 лютого 1953, Безансон, Ду, Франція) — французький математик та хоролог.[8]
| Жюль Гааг | |
|---|---|
| Народився | 19 серпня 1882[1][2][3] Фліре[4] |
| Помер | 16 лютого 1953[2][3] (70 років) Безансон[4] |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | математик, horologist, педагог |
| Alma mater | Вища нормальна школа[5] Паризький університет[6] |
| Заклад | University of Clermont-Ferrand (1896-1976)d École Nationale Supérieure de Mécanique et des Microtechniquesd |
| Науковий ступінь | agrégation de mathématiquesd[5] (1906) і дисертація[7] (24 червня 1910) |
| Членство | Французька академія наук |
| Нагороди |    |
Навчання та кар'єра
ред.Гааг вступила до Вищої нормальної школи в Парижі у 1903 році[9] і успішно здобув кваліфікацію для агрегації з математики в 1906 році[10] У 1910 році він отримав освітньо-науковий ступінь доктора математики в Паризькому університеті захистивши дисертацією Families de Lamé, composées de surfaces égales: généralisations, applications під керівництвом Жана Гастона Дарбу.[10]
Жюль Гааг був професором спеціальної математики в ліцеї Дуе з 1906 по 1908 рік. У 1910 році на науковому факультеті Клермон-Феррана він став метрдотелем конференції з астрономії, а в 1910 році — професором раціональної механіки.[9]
Під час Першої світової війни Гааг працював у центрі французької морської артилерії в Гаврі.
У 1927 році він очолив Інститут хронометрії в Безансоні, який у 1961 році став іменуватись як École Nationale Supérieure de Chronométrie et Micromécanique, перейменований на École nationale supérieure de mécanique et des microtechniques (E.N.S.M.M.) у 1980 році. На початку 1930-х років, він написав численні публікації в галузі синхронізації коливань, постійних коливань і релаксаційних коливань.[10]
Гааг був двічі запрошеним спікером Міжнародного конгресу математиків (ICM) у 1924 році в Торонто[11] та в 1932 році в Цюріху.
Примітки
ред.- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
- ↑ а б Національна бібліотека Франції — 1537.
- ↑ а б Chervel A. Les agrégés de l'enseignement secondaire. Répertoire 1809-1960
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ http://www.obs-hp.fr/dictionnaire/par_lettre/lettre_H.pdf
- ↑ Haag (Jules), Dictionnaire professionnel illustré de l'horlogerie
- ↑ а б Haag, Jules — Observatoire de Haute-Provence (фр.)
- ↑ а б в Ginoux, Jean-Marc (2017). The Paradigm of Relaxation Oscillations in France. History of Nonlinear Oscillations Theory in France (1880-1940). Springer International Publishing. с. 177—255.
- ↑ Haag, Jules (1924). Sur un problème général de probabilités et ses diverses applications. Proceedings of the International Congress of Mathematicians, Toronto. Т. 1. с. 659—674.