Жуковський Григорій Васильович
Григорій Васильович Жуковський (12 січня 1800 — 15 лютого 1880, Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія) — російський державний та військовий діяч, генерал-лейтенант, наказний отаман Оренбурзького козацького війська, двічі виконувач обов'язків Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора, таврійський губернатор, сенатор.
| Жуковський Григорій Васильович | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1856 — 1871 | ||
| Попередник: | Микола Адлерберг | |
| Наступник: | Олександр Рейтерн | |
| Народження: | 23 січня 1800 | |
| Смерть: |
27 лютого 1880 (80 років) Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія | |
| Поховання: | Шуваловський цвинтарd | |
| Освіта: | Другий кадетський корпусd | |
| Нагороди: |       | |
Життєпис
ред.Народився 12 (23) січня 1800 року[1][2]. Походив з дворянства Орловської губернії.
Навчався військовій справі в Другому кадетському корпусі Санкт-Петербурга. 1819 року став прапорщиком 1-го піонерного батальйону. Того ж року отримав звання офіцера[3]. Через рік став підпоручником і був переведений до 3-го піонерного батальйону. 1824 року в чині поручика став ад'ютантом генерала Петра Капцевича. 1825 року переведений до В'ятського полку. 1829 року переведений до лейб-гвардії Гренадерського полку. 1830 року знову став ад'ютантом генерала Капцевича.
1830 року взяв участь у придушенні Польського повстання. У битві при Дембе-Вельке був важко поранений шаблею в голову та ліву руку.
З 1834 року — полковник у генерала Капцевича. Наступного року відправлений на службу до Образцового полку.
1846 року став командиром Башкирсько-мещерякським військом та отримав звання генерал-майора. 1848 року брав участь у поході на теренах Середнього Сходу в долині Сирдар'ї. 1849 року став наказним отаманом Оренбурзького козацького війська.
На початку Кримської війни перебував при головнокомандувачеві Південної армії, згодом був призначений комендантом у Кілії.
1856 року призначений тимчасовим виконувачем обов'язків губернатора Таврійської губернії, а згодом був остаточно закріплений на цій посаді. Того ж року отримав звання генерал-лейтенанта.
1859 року брав участь у засіданнях Комісії при Міністерстві внутрішніх справ з питань перетворення повітових установ. Пізніше двічі був тимчасовим виконувачем обов'язків Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора.
З 1871 року покинув посаду таврійського губернатора у зв'язку з призначенням на посаду сенатора Російської імперії[2].
Помер 15 (27) лютого 1880 року в Царському Селі. Похований на Шуваловському цвинтарі в Санкт-Петербурзі[1].
Нагороди
ред.
Російська імперія:
- Орден Святої Анни:
- 3-го ступеня (1826);
- 2-го ступеня з імператорською короною (1842);
- 1-го ступеня (1859);
- імператорська корона ордену (1861);
- Орден Святого Володимира:
- 4-го ступеня з бантом (1831);
- 3-го ступеня (1848);
- 2-го ступеня з мечами (1863);
- Орден Святого Станіслава:
- 2-го ступеня (1837);
- 1-го ступеня (1850);
- Орден Святого Георгія 4-го ступеня (1843);
- Орден Білого Орла (1866);
- Орден Святого Олександра Невського (1869);
- Орден Святої Анни:
Османська імперія:
- Орден Меджида 2-го ступеня (1864).
.svg){kind=small}
Примітки
ред.- ↑ а б Петербургский некрополь. Т. 2 : (Д - Л) – Российская Национальная Библиотека – Vivaldi. vivaldi.nlr.ru. Процитовано 29 липня 2022.
- ↑ а б Правительствующий сенат. Список сенаторов / Н. А. Мурзанов. — СПб.: Сенат. тип., 1911. rusneb.ru - Национальная электронная библиотека (англ.). Процитовано 29 липня 2022.
- ↑ Список генералитету по старшинству. Исправлено по 1-е августа 1872. rusneb.ru - Национальная электронная библиотека (англ.). Процитовано 29 липня 2022.
Джерела
ред.- Жуковский, Григорий Васильевич // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб. — М., 1896—1918.
- Жуковский 1. Григорий Васильевич // Список генералитету по старшинству. Исправлено по 1-е августа 1872. — С. 199.