Жозе Гоміш

португальський футболіст

Жозе Гоміш (порт. José Gomes; нар. 8 квітня 1999) — португальський футболіст, нападник українського клубу «Чорноморець».

Ф
Жозе Гоміш
Особисті дані
Народження 8 квітня 1999(1999-04-08) (25 років)
  Бісау, Гвінея-Бісау[1]
Зріст 181 см
Вага 76 кг
Громадянство Гвінея-Бісау Гвінея-Бісау
Португалія Португалія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Чорноморець»
Номер 23
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2016–2021 Португалія «Бенфіка Б» 78 (13)
2016–2021 Португалія «Бенфіка» 3 (0)
2019–2020   Португалія «Портімоненсі» 1 (0)
2020   Польща «Лехія» (Гданськ) 12 (1)
2021 Болгарія «Черно море» 31 (4)
2022 Італія «Сереньо» 11 (3)
2022–2023 Румунія ЧФР (Клуж-Напока) 0 (0)
2023   Румунія «Університатя» (Клуж) 16 (1)
2023–2024 Кіпр «Етнікос» (Ахна) 14 (1)
2024 – т. ч. Україна «Чорноморець» 2 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2013 Португалія Португалія (U-15) 3 (3)
2013–2014 Португалія Португалія (U-16) 3 (1)
2014–2016 Португалія Португалія (U-17) 28 (19)
2016–2018 Португалія Португалія (U-19) 18 (7)
2017–2019 Португалія Португалія (U-20) 13 (2)
Звання, нагороди
Нагороди
Medal of the Order of Merit of Portugal

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 10 березня 2024.

Чемпіон Європи 2016 року у складі юнацької збірної (U-17) Португалії з футболу. Чемпіон Європи 2018 року у складі юнацької збірної (U-19) Португалії з футболу.

Клубна кар'єра ред.

Вихованець академії португальського клубу «Бенфіка», в якадемії якого виступав з 13 років[2][3][4]. У сезоні 2016/17 з молодіжної команди клубу Жозе було переведено до резервного складу «Бенфіка Б», який виступав у другій лізі Португалії. Там він дебютував 6 серпня 2016 року в матчі проти клубу «Кова-да-Пієдаді»[5].

9 вересня 2016 року Гоміш дебютував в основному складі «Бенфіки», вийшовши на заміну в матчі чемпіонату Португалії проти «Ароки», ставши третім наймолодшим гравцем «Бенфіки», який дебютував за головну команду[6]. До кінця того сезону він провів ще дві гри чемпіонату, один матч кубка, а також зіграв у грі Ліги чемпіонів УЄФА проти «Наполі» (2:4). Після цього Гоміш грав лише в резервній команді клубу, тому Гоміш був відданий в оренду іншій команді вищого дивізіону «Портімоненсі» на сезон 2019/20 роки[7]. Втім вийшовши лише один раз на заміну у грі проти «Жіла Вісенте», він у лютому 2020 року перейшов до польської «Лехії» (Гданськ) з Екстракласи, до кінця сезону[8]. За час перебування на узбережжі Балтійського моря він забив лише один гол, 12 липня у грі проти «Леха» з Познані (2:3)[9].

15 лютого 2021 року Гомес переїхав до Болгарії, підписавши контракт з клубом «Черно море»[10], де виступав протягом року, а 4 лютого 2022 року підписав контракт з клубом італійської Серії C «Сереньо»[11], де виступав у другій половині сезону.

3 вересня 2022 року Гоміш підписав контракт з румунським ЧФР (Клуж-Напока), де до зимової перерви зіграв лише у двох кубкових іграх, тому у січні 2023 року був відданий в оренду іншому місцевому клубу «Університатя» (Клуж) на другу половину сезону[12]. З клубом він дійшов до фіналу Кубка Румунії, але зазнав поразки від Сепсі ОСК по пенальті.

22 червня 2023 року Гоміш підписав однорічний контракт із новачком вищого дивізіону Кіпру «Етнікос» (Ахна)[13], де грав до кінця року.

У лютому 2024 року став гравцем одеського «Чорноморця»[14].

Виступи за збірні ред.

Зі збірною Португалії до 17 років він виграв юнацький чемпіонат Європи в Азербайджані 2016 року, де також став найкращим бомбардиром з 7 голами і був визнаний найкращим гравцем турніру[15][16]. Через два роки він знову зміг стати чемпіоном Європи, цього разу зі збірною до 19 років на турнірі у Фінляндії. За це 31 липня 2018 року нагороджений поритугальським орденом Заслуг[17].

Також у 2017 році він зіграв на молодіжному чемпіонаті світу, де провів чотири матчі, а Португалія програла Уругваю в чвертьфіналі по пенальті.

Досягнення ред.

Індивідуальні ред.

Найкращий бомбардир чемпіонату Європи до 17 років: 2016 (7 голів)

Примітки ред.

  1. а б 90minut.pl — 2003.
  2. Harrison, Wayne (7 May 2016). Meet Portugal forward José 'Zé Golo' Gomes. UEFA. Процитовано 25 August 2016.
  3. Benfica: quem é José Gomes, o miúdo chamado por Rui Vitória?. Maisfutebol.
  4. Silva, Hugo Tavares da. "Zé Golo", o felino a quem pedem paciência ["Zé Goal", the feline to whom is required patience]. Observador (порт.). Процитовано 13 February 2018.
  5. Benfica B 1–1 Cova da Piedade. ForaDeJogo. 6 August 2016. Процитовано 9 August 2016.
  6. José Gomes no pódio dos jogadores mais novos de sempre. Maisfutebol.
  7. Anjinho, Jorge (9 August 2019). Zé Gomes: "Benfica? Tive a oportunidade e não consegui aproveitar" [Zé Gomes: "Benfica? I had the opportunity and couldn't seize it"] (Portuguese) . Mais Futebol. Процитовано 2 February 2021.
  8. Ferreira, Luís Pedro; Esteves, Adérito (7 February 2020). Benfica: Zé Gomes deixa Portimonense e segue para a Polónia [Benfica: Zé Gomes leaves Portimonense and heads for Poland] (Portuguese) . TVI 24. Процитовано 2 February 2021.
  9. Lopes, Gervásio (13 July 2020). Polónia: Zé Gomes estreia-se a marcar na Primeira Liga [Poland: Zé Gomes scores for first time in Premier League] (Portuguese) . Sou Djurtu. Процитовано 2 February 2021.
  10. Черно море подписа с Жозе Гомеш. topsport.bg (Bulgarian) . 15 February 2021.
  11. Seregno, altro rinforzo in attacco. Arriva Zè Gomes. lacasadic.com (італ.). Процитовано 17 March 2022.
  12. Bun venit, Zé Gomes! [Welcome, Zé Gomes!]. www.fcucluj.ro (Romanian) . 11 January 2023. Процитовано 11 January 2023.
  13. Zé Gomes assina com o Ethnikos Achnas do Chipre [Zé Gomes signs with Cyprus' Ethnikos Achnas]. Bola na Rede (pt-PT) . 22 June 2023. Процитовано 23 November 2023.
  14. Офіційно: «Чорноморець» підписав вихованця «Бенфіки». UA-Футбол. 24 лютого 2024. Процитовано 24 лютого 2024.
  15. José Gomes crowned U17 EURO top scorer. UEFA. 21 May 2016. Процитовано 24 August 2016.
  16. Harrison, Wayne. Golden Player 2016: José Gomes. UEFA. Процитовано 24 August 2016.
  17. ENTIDADES NACIONAIS AGRACIADAS COM ORDENS PORTUGUESAS - Página Oficial das Ordens Honoríficas Portuguesas. www.ordens.presidencia.pt. Процитовано 2 березня 2024.

Посилання ред.