Жиль Тонеллі
Жиль Тонеллі (27 листопада 1957) — державним діяч Монако. Він є урядовим радником з питань зовнішніх відносин та співпраці з 23 лютого 2015 року.
Жиль Тонеллі | |
---|---|
Народився | 27 листопада 1957 (66 років) |
Країна | Монако |
Діяльність | політик |
Alma mater | Університет Ніцци і University of Côte d'Azurd |
Посада | Minister of Public Works, the Environment and Urban Developmentd і Державні міністри Монако |
Партія | незалежний політик |
Нагороди | |
Життєпис
ред.Народився 27 листопада 1957 року[1][2] Він закінчив Спеціальну школу громадських робіт, будівництва та промисловості (ESTP Париж), та отримав ступінь магістра за спеціальністю «математика» Університету Ніцці Софія Антиполіс[1][2][3].
У 1993—1999 рр. — Жиль Тонеллі був виконавчим директором Департаменту громадських робіт і соціальними справ князівства Монако.
У 1999—2000 рр. — Генеральний контролер витрат.
З 2000 року — генеральний секретар Міністерства закордонних справ Монако.
У 2005 році його запросили до уряду Монако, де він послідовно працював консультантом з питань обладнання, навколишнього середовища та містобудування, фінансів та економіки.
У 2011 році — він став послом Монако в трьох країнах Бенілюксу, а також очолив місію до Європейського Союзу.
23 лютого 2015 року він був призначений урядовим радником з питань зовнішніх відносин та співробітництва, державний міністр
З 16 грудня 2015 по 1 лютого 2016 рр. — очолював уряд на посаді виконувача обов'язків державного міністра, поки його не змінив Серж Тель.
Примітки
ред.- ↑ а б Print this page The Minister of Foreign Affairs and Cooperation. Gouvernement Princier. Principaute de Monaco. Архів оригіналу за 5 грудня 2016. Процитовано 4 травня 2017.
- ↑ а б Bonarrigo, Sabrina (19 лютого 2015). Union européenne : Tonelli aux négociations. Monaco Hebdo. Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 4 травня 2017.
- ↑ Lioult, Catherine (16 грудня 2015). Monaco : Gilles Tonelli nommé chef du gouvernement par intérim. France 3 Provence-Alpes-Côte d'Azur. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 4 травня 2017.