Відкрити головне меню

Жартівливі пісні — жанр українського музичного фольклору, що характеризується жартівливим чи сатиричним змістом. Жартівливі пісні беруть початок у творчості співців-скоморохів, згодом складалися кобзарями, лірниками, бурсаками, мандрівними дяками, козаками та ін., виконувалися на вулицях, на вечорницях, гулянках, забавах, танцях, розважальних народних зібраннях тощо.

ТематикаРедагувати

Найчисельніша група жартівливих пісень оспівує різні етапи взаємин парубка й дівчини: заклик на вулицю («Добривечір, дівчино, куди йдеш?»), залицяння («Ой я, молода, на базар ходила»), побачення («Якби мені не тиночки»), освідчення («Та не люблю я ні Стецька, ні Грицька»), сватання («Ой ти гарний, Семене»).

Інша чисельна група присвячена тонкощам сімейного життя: порівняння його до й після одруження («Казав мені батько»), суперечки й сварки («Била жінка мужика»), нерівний шлюб («Задумав дідочок»), зрада («Я ж тебе, Галю, не лаю»), вади характеру — безгосподарність, скупість, неохайність тощо.

Композиція пісеньРедагувати

За типом композиції розрізняють такі види жартівливих пісень:

  • Пісні-діалоги, побудовані на контрасті, протиставленні та зіставленні («Гей, люди їдуть по ліщину»), що найприродніше досягається за участі кількох виконавців або груп
  • Пісні-самооповіді (монологи), де співак характеризує себе у смішному вигляді, розкриваючи невідповідність дійсності й побажань («Коли б мені зранку»), наказів і вчинків («Казала мені мати»), слів і дії («Умираю, моя мати»).
  • Описові пісні, де текст подається від третьої особи, неначе сторонній спостерігач розповідає про кумедні події, ситуації, сцени, риси характеру тощо. Пісенний зміст буває досить докладним: перелічуються процеси праці (сіяв, вибирав, молотив — «Кум з кумою залицяється»), події за днями тижня («Вчора була неділенька, нині — понеділок»), дійові особи («Сватав мене, матінко, перший») і т. ін.
  • Пісні змішаної форми. Один з найпоширеніших прийомів — накопичення, нанизування деталей, сукупність котрих створює комічне враження («Ой кум до куми залицявся»).

Музичні особливостіРедагувати

Жартівливі пісні як правило характеризуються жвавим темпом, нешироким діапазоном мелодії, переважає середнім регістр, однорядковий наспів, що варіюється. Варіювання мелодії, як правило, сполучається з поступовим прискоренням темпоритму ("От такий-то я, Ярема"). У структурі домінують квадратність, парний розмір (2/4; %) квантитативна ритміка (кількість звуків відповідає кількості складів). За змістом і музичним складом з жартівливими піснями змикаються танцювальні пісні.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Дей О. Народно-пісенні жанри. — К., 1977, 21983. — Вип. 1, 2;
  • Його ж. Поетика української народної пісні. — К., 1978;
  • Весілля. У 2 кн. — К., 1970;
  • Весільні пісні. У 2 кн. — К., 1982;
  • Жартівливі пісні. Родинно-побутові. — К., 1967;
  • Жартівливі пісні. — К., 1971;
  • Жартоуныя песни. — Мінск, 1974;
  • Іваницький А. Українська народна музична творчість. — К., 1990;
  • Танцювальні пісні. — К., 1970;

ДжерелаРедагувати