Жан де Бребеф
Жан де Бребе́ф (фр. Jean de Brébeuf), або ж Святий Жан де Бребеф (25 березня 1596, Конде-сюр-Вір — 16 березня 1649, Гурон) — французький місіонер-єзуїт що проповідував християнство індіанцям Нової Франції на території сучасних канадських провінцій Квебек і Онтаріо.
Жан де Бребеф | |
---|---|
Народився | 25 березня 1593[1][2][…] Конде-сюр-Вір[d] |
Помер | 16 березня 1649[1][2][…] (55 років) Джорджен-Бей, Онтаріо, Канада ·тортури |
У лику | католицький святий[d] |
Приїхавши до Нової Франції у 1625 році, він займався місіонерською діяльністю до самої смерті (за виключенням короткочасного повернення до Франції у 1629—1633). Він проповідував, головним чином, гуронам, вивчив їхню мову і культуру, залишивши докладні описи життя цього народу.
У 1649 році Бребеф і кілька інших місіонерів потрапили у полон до ірокезів, які у ті часи були запеклими ворогами гуронів. Разом з полоненими гуронами, місіонери зазнали тортур. 16 березня 1649 року п'ятеро полонених місіонерів, включно з Бребефом, були закатовані до смерті.
У 1930 році Католицька церква визнала Жана де Бребефа святим.
У Квебеку його ім'я носять кілька навчальних закладів, зокрема Коледж Жана де Бребефа (Монреаль), у якому навчався П'єр Трюдо.
Література
ред.- Біографія на сайті (англ.) [Архівовано 6 квітня 2007 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б GCatholic.org — 1997.
- ↑ а б Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.