Жан Мореас

грецький та французький поет

Жан Мореас (фр. Jean Moréas), справжнє ім'я Іоанніс А. Пападіамантопулос (грец. Ιωάννης Α. Παπαδιαμαντόπουλος, 15 квітня 1856, Афіни — 30 березня 1910, Сен-Манде) — грецький[1] та французький поет-символіст. Писав французькою та грецькою[2](в юності) мовами. Мореас відомий, насамперед, як теоретик символізму. Саме йому належить і сам термін «символізм», що був теоретично обґрунтований у його «Маніфесті символізму» (1886).

Жан Мореас
Jean Moréas
Ім'я при народженніІоанніс А.
Пападіамантопулос
ПсевдонімJean Moréas
Народився15 квітня 1856(1856-04-15)
Афіни, Греція
Помер30 березня 1910(1910-03-30) (53 роки)
Сен-Манде, Франція
ПохованняGrave of Moréasd[3]
ГромадянствоФранція Франція
НаціональністьГрек
Діяльністьпоет
Alma materПаризький університет
Мова творівфранцузька
Роки активності1884—1910
НапрямокСимволізм
ЖанрНеокласицизм
Magnum opus"Stances";
Автограф

CMNS: Жан Мореас у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Біографічні відомості

ред.

Жан Мореас, уроджений Іоанніс Пападіамантопулос, народився в Афінах в родині судді. З 1875 року жив у Парижі, де спочатку вивчав право в Сорбонні. Найвідчутніше Мореас проявив себе, як поет-символіст у свої перших збірках «Сірти» («Les Syrtes», 1884) і «Кантилени» («Les Cantilènes», 1886), які були написані французькою мовою.

Пізніше (1891) Мореас обґрунтував «романську школу», яка була першим проявом неокласицизму у французькій модерністській поезії. Він закликав повернутися до «французької ясності», забутої символістами, рівнятися на поезію XVII століття.

Найвизначніші твори Мореаса — сім книг «Стансів» («Stances»; 1899—1901, сьома видана в 1920 р.).

Твори

ред.
  • Les Syrtes (1884)
  • Cantilènes (1886)
  • Le Pèlerin passionné (1891)
  • Stances (1893)
  • Contes de la vieille France (1904)
  • En rêvant sur un album de dessins (1911)

Примітки

ред.
  1. Butler 1967, p. 176; Rees 1992, p. 388; Shipley 1972, p. 235.
  2. Τρυγόνες καί Έχιδνες — Vipers and Turtledoves (1873).
  3. Paris-Soir — 1923. — ISSN 1256-0421; 2452-7637
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

ред.