Жан-Філіп Ґарран де Кулон

Жан-Філіп Ґарран де Кулон (Jean Philippe Garran de Coulon; 19 квітня 1748, Сен-Максан — 19 грудня 1816, Париж) — французький юрист і політичний діяч.

Жан-Філіп Ґарран де Кулон
фр. Jean Philippe Garran de Coulon
Народився 19 квітня 1748(1748-04-19)[2]
Сен-Мексан-л'Еколь
Помер 19 грудня 1816(1816-12-19)[1] (68 років)
Париж
Поховання Пер-Лашез
Країна  Франція
Діяльність адвокат, політик
Знання мов французька[3]
Членство Рада П'ятисот, Академія моральних і політичних наук і Академія надписів та красного письменства (1816)[4]
Титул граф[d]
Посада Member of the Council of Five Hundredd і член Охоронного сенатуd
Партія Монтаньяри
Нагороди
великий офіцер ордена Почесного легіону

Член першої, а потім другої комуни Парижа. Був одним з організаторів повстання 14 липня. Очолив комітет з розслідувань, тобто поліції. Як прокурор комуни, засудив до страти Тома де Маї, маркіза де Фавра у грудні 1789 року.

Згодом був набагато поміркованішим, не голосував за смерть короля.
Був членом Законодавчих зборів. Просував законопроєкт про скасування рабства у французьких колоніях.

Увійшов до Ради п'ятисот — нижньої палати французьких законодавчих зборів протягом 1795—1799 років.

Приєднавшись до Державного перевороту 18-го брюмера VIII року (9 листопада 1799), вступає до сенату від консерваторів і стає графом імперії та великим офіцером ордена Почесного легіону.

Примітки ред.

Посилання ред.