Вікіпедія

Жан-Марі Шопен

Жан-Марі (Іван) Шопен (фр. Jean-Marie Chopin; 1795 або 1796—1871) — французький художник, етнограф, літературознавець — дослідник Кавказу і особистий секретар і бібліотекар князя Олександра Борисовича Куракіна — російського посланника при французькому дворі[4].

Жан-Марі Шопен
фр. Jean-Marie Chopin
Народження 1796[1][2][…]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть 15 лютого 1871(1871-02-15)
Країна  Франція
Діяльність мандрівник-дослідник, мовознавець, перекладач, історик, державний службовець, дипломат
Брати, сестри Henri Frédéric Schopind і Ivan Chopind
CMNS: Жан-Марі Шопен у Вікісховищі

Біографія ред.

Іван Шопен народився 1796 року в місті Санкт-Петербурзі в родині французького скульптора найнятого російською імператрицею Катериною II.

 
Дар'яльська ущелина



(художник Жан-Марі Шопен)

Крім вивчення етносу кавказьких народів Шопен займався літературою та історією слов'ян[4]. Після смерті свого покровителя князя О. Б. Куракіна 1818 року Шопен поселився у французькій столиці.

Серед виданих ним праць найбільш відомі такі: «De l'État de la Russie ou Observations sur ses mœurs , sur son influence politique …» (Париж, 1822), «Les Révolutions des peuples du Nord», (Париж, 1840); «Les provinces Danubiennes» (Париж, 1856) і «Choix de nouvelles russes» (1853)[4].

Жан-Марі Шопен помер 15 лютого 1871 року в місті Парижі[5].

Бібліографія ред.

Про Росію ред.

Авторські праці:

  • Coup d'œil sur Pétersbourg (Paris, Ponthieu, 1821, 241 p.)
  • De l'État actuel de la Russie, ou Observations sur ses mœurs, son influence politique et sa littérature, suivies de poésies traduites du russe (Paris, Collin de Plancy, 1822, 242 p.)
  • Dithyrambe sur l'inondation de Saint-Pétersbourg (Paris, Dondey-Dupré père et fils, 1824, 8 p.)
  • En collaboration avec César Fami et Eugène Boré : Russie (Paris, Firmin Didot frères, 1838, 2 vol., réédité en 1857)
  • Révolutions des peuples du Nord (Paris, W. Coquebert, 1841—1842, 4 vol. in-8°)

Переклади:

  • La Fontaine des pleurs, poème de M. Alexandre Pouschkin, traduit librement du russe (Paris, Dondey-Dupré père et fils, 1826, 40 p., 3 pl.gravées par H.F.Schopin et 1 f. de musique composée par Barbe Gerber épouse de J.M.Chopin)
  • Essai sur l'organisation de la tribu dans l'antiquité, par Mikhail Semenovich Kutorga (Paris, Firmin Didot, 1839, 261 p.)
  • Choix de nouvelles russes de Lermontov|Lermontof, Alexandre Pouchkine, von Wiesen (Paris, Reinwald, 1853, III-339 p., réédité en 1873)

Історико-географічні праці ред.

  • Histoire du roi de Rome (duc de Reichstadt), précédée d'un Coup d'œil rétrospectif sur la Révolution, le Consulat et l'Empire (Paris, G. Roux, 1850, 2 vol.)
  • Histoire civile, politique et privée de Napoléon, du roi de Rome (duc de Reichstadt) et de la famille Bonaparte précédée d'un Coup d'œil rétrospectif sur la République, le Consultat et l'Empire, terminée par l'histoire des maréchaux de France (de Camille Leynadier) avec une étude sur l'Empire (par Jean-Pons-Guillaume Viennet) (Paris, Krabbe, 1851, 6 vol.)
  • Provinces danubiennes et roumaines, en collaboration avec Abdolonyme Ubicini (Paris, Firmin Didot frères, 1856)
  • La Clef de la question des duchés danois de Sleswig et de Holstein (1861)

Англійські переклади ред.

  • Traité de la composition et de l'exécution des jardins d'ornement, par John Claudius Loudon (Paris, Encyclopédie portative, 1830)
  • L'Océan et ses merveilles (Paris, Gayet et Lebrun, 1849)
  • David Copperfield (roman)|David Copperfield, de Charles Dickens (Paris, Passard, 1851—1852, 4 vol.)
  • La Nièce du pêcheur, par Charles Dickens (Paris, Passard, 1853, 3 vol.)

Спеціальні публікації ред.

  • Ode sur l'indépendance d'Haïti (1825)
  • A la mémoire de Madame Faubert et aux Haïtiens qui la regrettent (1825)
  • Ode sur la victoire de Navarin (1827)
  • Première républicaine (1833)
  • La Colonne (1833)
  • A Monsieur l'abbé de Lamennais (1834)
  • Le Modèle de l'apprenti, ou Lettres de Baptiste et de son bienfaiteur (1834)
  • L'Empire (1852)

Інше ред.

  • Nouvelle édition de l'Histoire du petit Jacques de Frédéric Rouveroy (Paris, Duverger, 1834).

Примітки ред.

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ opac.vatlib.it
  3. ↑ CONOR.BG
  4. ↑ а б в Шопен, Жан-Мари // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  5. ↑ Маркиз де Кюстин. «Россия в 1839 году», Revue de Paris, том двенадцатый. 1843. с. 271.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жан-Марі_Шопен&oldid=33764086