Жан-Ів Лакост
Жан-Ів Лакост (фр. Jean-Yves Lacoste) — французький філософ і богослов. Лакост пов'язаний з тим, що Домінік Яніко назвав «богословським поворотом у феноменології», поряд з іншими впливовими французькими феноменологами, такими як Мішель Генрі, Жаном-Люком Маріоном та Жан-Луї Кретьєном.[5] Робота Лакоста розкриває філософію та богослов'я та виявляє інтерес до того, що можна назвати постмодерністською темою. Він працює в Парижі та Кембриджі і має довічне членство в Клер Холл, Кембридж.[6]
| Жан-Ів Лакост | |
|---|---|
| Народився | 3 червня 1953[1] (70 років) або 6 березня 1953[2] (71 рік) |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | богослов, філософ, викладач університету |
| Галузь | філософія[3] і богослів'я[3] |
| Alma mater | Вища нормальна школа |
| Науковий керівник | Жан-Люк Маріон |
| Знання мов | французька[4] |
| Конфесія | католицька церква |
| Нагороди | |
Впливова книга Лакоста 1994 року «Досвід і абсолют» доводить сучасну оцінку «релігійного досвіду» і відстоює думку про те, що Бог пізнаваний як люблячий, але не віддає себе до пізнання досвідом або почуттями.[7]
У 2010 році Лакост читав лекції Джеймса В. Річардса в Університеті Вірджинії, коли він був запрошеним професором релігієзнавства. Його стаття «Від богослов'я до богословського мислення» закликала до стирання жорстких відмінностей між філософською та богослоаською дисциплінами.[7]
Публікації ред.
- Note sur le temps: Essai sur les raisons de la mémoire et de l'espérance (Примітка про час: нарис про причини пам'яті та надії), Paris, PUF,1990.
- Expérience et absolu: Questions disputées sur l'humanité de l'homme (Досвід та абсолют: спірні питання про людяність людини), Paris, PUF, 1994.
- Le Monde et l'absence d'oeuvre (Світ і відсутність роботи), Paris, PUF, 2000.
- Dictionnaire critique de théologie, ed., Encyclopedia of Christian Theology (Критичний словник богослов'я, вид., Енциклопедія християнського богослов'я), New York: Routledge, 2005
- La phénoménalité de Dieu: Neuf études (Феноменальність Бога: Дев'ять досліджень), Paris, Cerf, 2008.
- Être en danger (Будучи в небезпеці), Paris, Cerf, 2011.
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France Record #119105086 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Le tournant théologique de la phénoménologie française, Paris, Éditions de l'Éclat, 1992.
- ↑ Ward, Graham R. (2001). The Blackwell Companion to Postmodern Theology. Cambridge, MA: Blackwell Publishers. с. 394. ISBN 0-631-21217-5.
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 10 лютого 2008. Процитовано 3 березня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання ред.
- Schrijvers, Joeri (December 2005). Jean-Yves Lacoste: A Phenomenology of Liturgy. The Heythrop Journal - A Quarterly Review of Philosophy and Theology. 46 (3): 314—333. doi:10.1111/j.1468-2265.2005.00263.x. ISSN 0018-1196. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012.
|
Це незавершена стаття про особу Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про теолога або теологиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |