Е-група
Е-група — тип архітектурного комплекса часів цивілізації мая, що переважно складалися з основної споруди у формі чотиригранної ступінчастої піраміди.
Назва ред.
Походить від першого з виявлених подібних комплексів — архітектурної Групі Е ранньокласичного центру Уашактун. Група була описана Ф.Бломом в 1924 році як ансамбль, що складається із західної піраміди (Будівля Е-VII) і трьох східних храмів (Будинки Е-I, E-II, E- III), що розміщуються на витягнутій по осі північ-південь довгій невисокій платформі. За своєю формою вони нагадують букву «Е».
Історія ред.
Більшість Е-груп споруджено ще в докласичний період. Навколо них згодом формувалися інші ділянки поселення. До близько 1000 року до н. е. відноситься спорудження найдавнішого з відомих тепер комплексів Е-групи — будівель Ахав (західна піраміда) і Ша'ан (східна платформа) в Сейбалі. До період X—IX ст. до н. е. відноситься зведення ансамблю у північній групі Накуму. Близько до цього періоду відносять комплекси у Сібалі, Накбе, Сенотійо.
В класичний період відбувалися реконструкції, оздоблення або добудова цих комплексів.
Географія ред.
Велика частина комплексів знаходиться в містах східного Петена і західного Белізу, проте також знайдено на території штату Табаско і з північного заходу півострова Юкатан (Мексика). Е-групи як комплекси зустрічаються в декількох регіонах Мезоамерики, зокрема, в архітектурі ольмеків і Теотіуакана. Проте широке поширення вони отримали саме в області мая. За однією з версій останні започили цей архітектурний тип в ольмеків, згодом вдосконаливши його.
Опис ред.
Е-групам властиві наявність довгої східної платформи, витягнутої по лінії північ-південь (найчастіше з невеликим відхиленням на північний захід або південний захід), і західної піраміди, переважно, «радіальної», тобто вона має сходи з усіх чотирьох боків. Нерідко площа Е-групи замикається ще 2 будівлями — північною і південною пірамідами.
У більшості міст знаходиться 1-2 Е-групи, хоча в докласичному місті Сіваль зафіксовано 5 таких комплексів. Розміри цих архітектурних ансамблів значно відрізняються один від одного за розміром: за довжиною східної платформи (одна зі східних платформ Сіваля не перевищує 40 м, при тому, що пізньокласична платформа В-20 в Наранхо досягає 150 м), так й за висотою західної піраміди (30-метрова Велика піраміда комплексу «Загублений світ» в Тікалі).
Зазвичай Е-групи розташовувалися в адміністративно-ритуальному центрі міста, біля царських акрополей і найважливіших храмових ансамблів. Для груп характерна вкрай висока монументальна активність, доволі рання (стела 2 з Сіваля, що датується 300—200 роки до н. е.).
На тепер виокремлено 3 типи Е-груп: комплекси з 3 однаковими за габаритами храмами, що стоять на єдиній східній платформі (Е-група в Уашактуі); виділяється за розмірами центрального храму, який також може дещо виступати за межі платформи на схід, при невеликих північному і південному храмах (Е-група у м. Сенотійо, Юкатан); усі інші приклади Е-груп.
Е-групи були нерозривно пов'язані зі стадіонами для гри в м'яч, що було основоположною в рамках пов'язаної з культом родючості ритуальної активності у докласичних і класичних мая.
Значення ред.
Відповідно до популярної гіпотези Е-група слугувала для спостереження за зірками й планетами. В результаті астрономічних спостережень і польової роботи Ф.Блом прийшов до висновку, що північний і південний храм (Будинки Е-I і E-III) при обсервації з західної піраміди знаходяться точно на лініях сходу сонця в літній і зимовий сонцестояння. Інший дослідник О. Рікетсон припустив, що центральний храм (Будівля E-II) позначає лінію осіннього і весняного рівнодення.
З часом стало очевидно, що значна частина Е-груп має істотний градус відхилення і тому вельми умовно позначає лінії руху сонця. У 1980-х роках дослідним шляхом було доведено, що навіть в самому Уашактуні центральний храм східної платформи не розташовується чітко на лінії рівнодення.
В розвиток астрономічної версії Е-групи розглядають як «календарі в камені», які були покликані допомогти раннім членам громади мая планувати свою сільськогосподарську діяльність.
Сакральна значимість Е-групи, на думку більшості маяністів, підкреслюється великою кількістю багатих схованок, похованнями ахавів 9царів) та вищої знаті.
Прихильники іншої концепції (званої концепції «геомантії») відкидають астрономічность і пояснюють Е-групи через призму «матеріалізованої географії», яка передбачає, що будівлі Е-груп можуть співвідноситися з топографічними особливостями й просторовими характеристиками тієї чи іншої місцевості. На підтвердження цього прихильники такої теорії вказують на розташування другорядних ритуальних центрів Пьєменталь і Сайт-5 на лініях обсервації комплексу Е-групи Хольмуля.
Джерела ред.
- Sharer, Robert J. (1994). The Ancient Maya (5th edition (fully revised) ed.). Stanford, CA: Stanford University Press. ISBN 0-8047-2130-0.
- Aimers J., Rice P. Astronomy, Ritual, And the Interpretation of Maya ‘E-Group’ Architectural Assemblages // Ancient Mesoamerica, 2006. Vol. 17 (1). Pp.79-96.
- Estrada-Belli F. The First Maya Civilization Ritual and Power Before the Classic Period. Abingdon, Oxfordshire and New York: Routledge, 2011. 192 p.