Еґлон (сер XII ст. до н. е.) — цар Моаву. З перемінним успіхом вів війни з ізраїльськими племенами.

Еґлон
івр. עגלון
Speculum Darmstadt 2505 55r cropped.jpg
Помер
·Різана рана

ЖиттєписРедагувати

Ймовірно був онуком царя Балака. Згадується в Книзі Суддів. В союзі з амалекітянами і аммонітянами завдав поразки ізраїлітянам, захопив Єріхон, що ймовірно був ключовим місто останніх, за цим підкорив решту ізраїльських племен. В Біблії сказано, що Еґлон панував над ізраїльськими племенами протягом 18 років. Ймовірно він став наймогутнішим царем в Ханаані та Зайорданії.

Зрештою внаслідок підступу був вбити ізраїльським суддею Егудом. Останній зміг спокійноп овернутис ядос ебе, після чого завдав поразки Моаву, від якого це царство вже не отямилося. Почався його занепад.

У літературі Мудреців Талмуда вказуєтсья, що нащадками Еґлон були [[Рут (біблійна особа) |Рут]] і Орфа.

ДжерелаРедагувати

  • Dunn, James A. (2003). Eerdmans commentary on the Bible. Grand Rapids, Mich: W.B. Eerdmans. p. 191. ISBN 0-8028-3711-5.
  • Sicker, Martin (2003). The Rise and Fall of the Ancient Israelite States. New York: Praeger. p. 73. ISBN 0-275-98012-X.