Ешмун
Ешмун (фінік. 𐤀𐤔𐤌𐤍, «іменов
Ешмун | |
Країна | Фінікія |
---|---|
Ешмун у Вікісховищі |
аний», англ. Eshmoun) — фінікійський бог лікування.
За берітською легендою був смертним сином бога Садіка. За іншою версією — Решефа. Астарта побачила його під час полювання, була вражена його красою і закохалася. Переляканий Ешмун кастрував себе і помер, проте Астарта теплом свого кохання повернула його до життя і зробила богом[1]. Ешмун супроводжував Мелькарта під час його боротьби з Мотом і воскресив його після загибелі, давши відчути запах перепілки[2]. Саме тому за архаїчних часів греки ототожнювали Ешмуна з Іолаєм, натомість за елліністичної доби — з Асклепієм.
Символом Ешмуна була змія або зміїний посох.
Найвизначніший храм Ешмуна знаходився біля Сідона — в сучасному Бустан еш-Шейху. В Беріті був священний гай Ешмуна, в Карфагені храм Ешмуна знаходився у Бірсі і став останнім притулком мешканців міста під час його штурму римлянами у 146 р. до н. е.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Грецька патрологія, 103, 1304
- ↑ Афіней, IX, 47, 392
Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |