Вікіпедія

Ефект за замовчуванням

Ефект за замовчуванням (англ. default — стандартна установка) або попереднє переконання — це когнітивне упередження, через яке людина приймає попередньо передбачені рішення. Ефект за замовчуванням досліджується в галузях психології та міждисциплінарних дослідження таких як поведінкова економіка.

Пов'язаним ефектом є упередження статусу-кво, яке описує суттєву перевагу актуального стану речей перед змінами.

Приклади ред.

Ефект за замовчуванням можна помітити в багатьох сферах життя, навіть під час прийняття життєво важливих рішень. Особливо актуальний цей ефект у галузі донорства органів, оскільки він впливає на те, який відсоток населення стає донорами. У країні, у якій діє положення про відмову, "за замовчуванням" передбачається, що згода наявна доти, поки зацікавлені сторони прямо не заперечують стати донорами (також називається opt-out). На відміну від цього, існує також положення про згоду (opt-in), у якому активна згода передує участі. При порівнянні встановлено відмінність між країнами, у яких діють ці два положення. Зокрема частка людей, яка живе у країнах із положенням про відмову та відмовляються стати донорами, складає приблизно 99 відсотків (за винятком Швеції), а в країнах, у яких діє положення про згоду, від 4 до 28 відсотків людей погоджуються на донорство.[1]

Цей ефект спостерігається також у бізнесі. Компанії часто налаштовують принтери для друку з обох сторін за замовчуванням (для економії паперу). Технічно можна вибрати інший параметр, але багато людей користуються стандартними налаштуваннями.[2]

Дослідження в США чітко показало дію цього ефекту щодо ставлення до спроб реанімації недоношених новонароджених у пологовому залі. За реанімацію виступили 80% учасників дослідження, якщо це було представлено їм "за замовчуванням". І лише 39% були за реанімацію діток, для яких "за замовчуванням" стояло формулювання "не жити".[3] Цей приклад чітко показує, що опція "за замовчуванням" мають величезне значення, навіть у важливих питаннях.

Емпірично підтвердилося, що люди схильні до прийняття вже передбачених рішень, навіть якщо вони були встановлені довільно, і потрібно було б лише трохи зусиль, щоб знайти альтернативу.

Причини ред.

Ефекти за замовчуванням можуть бути частково раціональними, частково ірраціональними; від конкретної теми залежить, яка частка переважає (т. зв. "Ефект вмісту"). До дії цього упередження можуть також призвести непсихологічні причини, наприклад, люди не знають про існування альтернативного варіанту або просто не можуть його вибрати. Якщо для хорошого результату потрібно виконати кілька умов (наприклад, тимчасових чи офіційних), то вже спрацьовує ефект "Статус-кво". Для "Ефекту за замовчуванням" було визначено декілька пояснень, чому такі випадкові установки керують нашим вибором. Сюди входять: зручність[4] (або cognitive effort),[5][1][6] трансакційні витрати (switching costs),[7][8] недопущення втрат,[9] рекомендація,[10] зміна значення (change of meaning),[11] "Якість вибору",[12] упередження статусу-кво (англ. status quo bias), ефект пропуску[13][14][15][16] та ефект володіння (пов'язаний з ефектом знайомства)[17][18][19].

Значення ред.

Експерименти показали, що ймовірність вибору варіанту зростає, якщо він позначений як стандартний.

У галузі охорони здоров’я вибір варіантів "за замовчуванням" може бути навіть кращим.[20]

Література ред.

  • Stadler, Rupert u. a.: Defaults als Navigationshilfen in Produktkonfiguratoren – ein Beispiel aus der Automobilindustrie. In: Marketing Review, St. Gallen 29.2, 2012, S. 42–46.
  • Reisch, Lucia, Wencke Gwozdz: Von der „Macht der Defaults“ und vom „sanften Stupsen“: Verhaltensökonomische Erkenntnisse als Impulse für eine effektive Ernährungspolitik. In: Die Zukunft auf dem Tisch. VS Verlag für Sozialwissenschaften, 2011. 323–336.
  • Detlef Fetchenhauer: Default-Effekte bei der Verbreitung der Wirtschaftszeitung AKTIV. In: AKTIV Wirtschaftszeitung. Eine Bewertung aus psychologischer Sicht Institut der deutschen Wirtschaft Köln Medien GmbH – Geschäftsbereich Arbeitswelt, Köln · Berlin, ISBN 978-3-602-14943-8, S. 20 (iwmedien.de).

Примітки ред.

  1. ↑ а б MEDICINE: Do Defaults Save Lives?. Т. 302. 2003. с. 1338—1339. doi:10.1126/science.1091721. PMID 14631022.
  2. ↑ Merkel will die Deutschen durch Nudging erziehen. [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.] In: Die Welt, 12. März 2015.
  3. ↑ Default options and neonatal resuscitation decisions. Т. 38. 2012. с. 713—718. doi:10.1136/medethics-2011-100182. PMID 23180252.
  4. ↑ Partitioning default effects: why people choose not to choose. Т. 17. 2011. с. 332.
  5. ↑ Why Heuristics Work. Т. 3. 2008. с. 20—281. doi:10.1111/j.1745-6916.2008.00058.x.
  6. ↑ Man, my brain is tired: Linking depletion and cognitive effort in choice. Т. 18. 2008. с. 14—16.
  7. ↑ Status quo bias in decision making. Т. 1. 1988. с. 7—59.
  8. ↑ Filling gaps in incomplete contracts: An economic theory of default rules. 1989. с. 87—130.
  9. ↑ Loss Aversion in Riskless Choice: A Reference-Dependent Model. Т. 106. 1991. с. 1039. doi:10.2307/2937956. JSTOR 2937956.
  10. ↑ Recommendations Implicit in Policy Defaults. Т. 17. 2006. с. 414—420. doi:10.1111/j.1467-9280.2006.01721.x. PMID 16683929.
  11. ↑ The meaning of default options for potential organ donors. Т. 109. 2012. с. 15201. doi:10.1073/pnas.1211695109.
  12. ↑ D. A. Redelmeier & Shafir, E. (1995). Medical decision making in situations that offer multiple alternatives. JAMA, 273(4), 302–305
  13. ↑ Landman, J. (1987): Regret and Elation Following Action and Inaction Affective Responses to Positive Versus Negative Outcomes. In: Personality and Social Psychology Bulletin, 13(4), 524–536
  14. ↑ Spranca, M., Minsk, E. & Baron, J. (1991): Omission and commission in judgment and choice. In: Journal of Experimental Social Psychology, 27, 76–105
  15. ↑ Ritov, I. & Baron, J. (1992): Status quo and omission biases. In: Journal of Risk and Uncertainty, 5(1), 49–61
  16. ↑ Baron, J. & Ritov, I. (1994): Reference points and omission bias. Organizational Behavior and human Decision Processes, 59(3), 475–498.
  17. ↑ Experimental Tests of the Endowment Effect and the Coase Theorem. Т. 98. 1990. с. 1325—1348.
  18. ↑ Toward a positive theory of consumer choice. Т. 1. 1980. с. 39—60.
  19. ↑ Aspects of endowment: A query theory of value construction. Т. 33. 2007. с. 461—474.
  20. ↑ Halpern, Scott D., Peter A. Ubel, David A. Asch: Harnessing the power of default options to improve health care. In: The New England journal of medicine 357.13, 2007, S. 1340.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ефект_за_замовчуванням&oldid=35391295