Етнографічна група — це група, яка має культурні риси, які відрізняють її від більшої етнічної групи, частиною якої вона є.[1] Іншими словами, члени етнографічної групи також будуть вважати себе членами більшої етнічної групи, як поділяючи з нею колективну свідомість, так і маючи власну окрему свідомість.[1][2] Вважається, що етнографічні групи значною мірою асимільовані з більшою етнічною групою, частиною якої вони є, хоча вони зберігають характерні, відмінні характеристики, пов’язані з культурними цінностями, такими як мова, релігія, костюм або інші культурні аспекти.[3][4]

Концепція етнографічної групи рідко зустрічається в західних роботах і була приписана етнографічним дослідженням кінця 20-го століття в країнах колишнього Радянського Союзу та його Східного блоку.[1][3] Цей термін використовувався, наприклад, у працях болгарських,[1] грузинських,[3] угорських[5] та польських[4] етнографів.

Пол Р. Магочі, американський історик, який спеціалізується на україністиці, описав поняття етнографічної групи як тісно пов’язане з поняттям етнічної групи.[6] Деякі вчені використовують термін етнографічна група як синонім етнічної групи.[7][8] Концепція етнографічної групи як відмінної від етнічної групи була відкинута деякими вченими;[9] і було стверджено, що більшість останніх досліджень не розрізняють поняття етнографічні та етнічні групи.[10]

Прикладом етнографічного поділу на групи може бути поділ етнічної групи русинів Підкарпатської Русі на етнографічні групи лемків, бойків та гуцулів.[6] Інші групи, які деякі вчені описували як етнографічні групи, включають помаків у Болгарії[1], липських татар у Польщі[2] та хевсурів у Грузії.[3]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Máiréad Nic Craith; Reinhard Johler; Professor Ullrich Kockel (28 листопада 2012). Everyday Culture in Europe: Approaches and Methodologies. Ashgate Publishing, Ltd. с. 90–91. ISBN 978-1-4094-8780-7.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «CraithJohler2012» визначена кілька разів з різним вмістом
  2. а б Wojciech Janicki, The distribution and significance of Tatar ethnic group in Poland
  3. а б в г Florian Mühlfried (1 травня 2014). Being a State and States of Being in Highland Georgia. Berghahn Books. с. 38. ISBN 978-1-78238-297-3.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Mühlfried2014» визначена кілька разів з різним вмістом
  4. а б Marek S. Szczepański (1 січня 1997). Ethnic Minorities & Ethnic Majority: Sociological Studies of Ethnic Relations in Poland. Wydawn. Uniwersytetu Śląskiego. с. 10. ISBN 978-83-226-0742-8.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Szczepański1997» визначена кілька разів з різним вмістом
  5. Balázs Borsos (2016). The Regional Structure of Hungarian Folk Culture. Waxmann Verlag GmbH. с. 34. ISBN 978-3-8309-8443-6. 
  6. а б Paul R. Magocsi (1978). Shaping of a National Identity: Subcarpathian Rus' 1848-1948. Harvard University Press. с. 2. ISBN 978-0-674-80579-8.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Magocsi1978» визначена кілька разів з різним вмістом
  7. SZCZEPAŃSKI, MAREK S. (1998). Cultural Borderlands in Sociological Percpective (The Case of Upper Silesia). Polish Sociological Review (121): 69–82. JSTOR 41274675. 
  8. Jacek Wódz (1999). Local power and modern community political life: sociological essays. Wydawn. Uniwersytetu Śląskiego. с. 88. ISBN 9788322608500. 
  9. Ethnologia Polona. 1999. с. 17. 
  10. Sukumar Periwal (1 січня 1995). Notions of Nationalism. Central European University Press. с. 112. ISBN 978-1-85866-022-6.