Етидорфа, або межа Землі

«Етидорфа, або межа Землі» (повна назва — «Етидорфа, або межа Землі: дивовижна історія загадкової істоти та розповідь про неймовірну подорож») (англ. Etidorhpa, or, the end of the earth: the strange history of a mysterious being and the account of a remarkable journey) — науково-фантастичний роман або ж наукова алегорія Джона Урі Ллойда, амнриканського армакогнозиста та власника фармацевтичної мануфактури[1], виданий 1895 року.

Етидорфа, або межа Землі
Etidorhpa, or, the end of the earth

John Uri Lloyd - Etidorhpa.djvu

Обкладинка видання 1897 року
Жанр наукова фантастика, фентезі
Автор Джон Урі Ллойд
Мова англійська
Опубліковано 1895
Видавництво приватний друк
ISBN-10: 973-576-160-2

Слово «Етидорфа» — застаріла форма написання слова «Афродіта». Перші видання «Етидорфи» розповсюджувалися приватно; пізніші видання книги містять численні оригінальні ілюстрації Джона Августа Кнаппа. Завдяки шаленій популярності, книга мала вісімнадцять видань та була перекладена на сім мов[2]. У США були засновані літературні клуби під назвою «Етидорфа», а деякі батьки називали іменем «Етидорфа» своїх новонароджених доньок[3].

КонцепціяРедагувати

Книга написана у формі рукопису, нписаний під дивоною назвою «Я-Є-Людина» автором на ім'я Левіллін Драрі. Пригода Друрі завершилася походом через печеру в Кентуккі до центру землі. До числа теорій та гіпотез, які бувли відображені на сторінках «Етидорфи», потрапила практична алхімія, таємні масонські ордени, теорія порожнистої Землі та концепцію виходу за фізичні рамки.

Порожниста ЗемляРедагувати

Етидорфа належить до піджанру художньої літератури, який включає в себе елементи наукової фантастики, фентезі, утопічної фантастики та наукової (або псевдонаукового) роману[4]. «Подорож до центру Землі» Жуля Верна — найвідоміший роман цього піджанру, хоча можна згадати й багато інших. Він уявляв інший світ у центрі порожнистої землі.

Серед покоління Джона Урі Ллойда популярним був роман «Вріл, сила майбутньої раси» Едварда Булвера-Літтонаа. Вже в наступному поколінні Едгар Райс Барроуз написав серію романів про Порожнисту Землю.

НаркотикиРедагувати

Оскільки Ллойд був фармакологом, його роман спровокував плітки про те, що вживання наркотиків сприяло його фантастичній творчості та яскравій уяві[5]. Речовини від марихуани та опію до пасльонових, блекоти, дурману та псилоцибіну були запропоновані як можливо вживані[6], хоча реальних доказів цього немає.

СюжетРедагувати

Складна структура книги розпочинається з передмови, підписаної Ллойдом, в якій представлена рамкова концепція, за якою Ллойд виявив у бібліотеці рукопис тридцятирічного Лелевеліна Драрі. Потім йде Пролог, в якому Драрі розповідає про себе.

Перший розділ книги починає розповідь про те, як Друрі зустрів загадкового «Я-Є-Людина», який читав рукописний твір про свої пригоди Друрі протягом багатьох разів. Таємничий незнайомець, відомий також як Людина-Яка-Це-Пережила, розповідає про події, які нібито сталися на тридцять років раніше, на початку початку ХІХ століття.

За його словами, оповідача викрадають члени таємного товариства, оскільки його підозрюють у загрозі розкриттю їх таємничості. (Цей матоив, ймовірно, ґрунтувався на викраденні 1826 року Вільяма Моргана та початку антимасонського руху.) Я-Є-Людина вивезений до печери в Кентуккі; там його ведуть мешканці печери у довгу підземну подорож. Цей шлях стає як внутрішньою мандрівкою духу, так географічною подорожжю по підземних царствах.

Книга поєднує уривки про природу фізичних явищ, таких як гравітація та вулкани, із спіритуальною вигадкою та елементами пригодницьких сюжетів (наприклад, подорож пейзажем гігантських грибів). Все завершується підсумковим листом «Я-Є-Лидини» та висновком Драрі. У подальших виданнях книги додавалися різноманітні додаткові матеріали.

Хоча назіва таємного товариства й не вказана, оповідач змушений скласти присягу, піднявши руку і повторивши за людиною, яка виступає його керівником: «До всього цього я найурочистіше та щиро обіцяю й клянусь, з твердим і непохитним рішенням дотримуватись та виконувати свою присягу, без найменшого відхилення, ментального забабону чи будь-якого виключення», нагадуючи ініціативні присяги декількох ступенів у Масонів. А людина, з якою стикається оповідач наприкінці роману, каже: «Майбутнє є мнливим та уявним», що нагадує «мінливе» та «уявне» масонство та «уявну науку та мінливе мистецтво» у масонстві.

ПриміткиРедагувати

  1. Michael A. Flannery, John Uri Lloyd: The Great American Eclectic, Carbondale, IL, Southern Illinois University Press, 1998.
  2. Neil Harris, Cultural Excursions: Marketing Appetites and Cultural Tastes in Modern America, Chicago, University of Chicago Press, 1990; p. 151.
  3. J. K. Scudder, M.D., "Etidorhpa — A Review," The Eclectic Medical Journal, Vol. 57 (1897), p. 157.
  4. David Standish, Hollow Earth: The Long and Curious History of Imagining Strange Lands, New York, Da Capo Press, 2006.
  5. Marcus Boon, The Road of Excess: A History of Writers on Drugs, Harvard, MA, Harvard University Press, 2002; p. 228.
  6. Standish, p. 218.

ПосиланняРедагувати