Еріх Альфред Бройнінг

Еріх Альфред Бройнінг (нім. Erich Alfred Breuning; 16 жовтня 1897, Ротвайль — 28 листопада 1978, Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія) — німецький військово-морський діяч, контр-адмірал крігсмаріне (1 червня 1943). Кавалер Німецького хреста в золоті.

Еріх Альфред Бройнінг
нім. Erich Alfred Breuning
Народився 16 жовтня 1897(1897-10-16)
Ротвайль
Помер 28 листопада 1978(1978-11-28) (81 рік)
Лас-Пальмас, Іспанія
Діяльність військовослужбовець
Військове звання  Контр-адмірал
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Командор ордена Зірки Румунії
Командор ордена Зірки Румунії

Біографія ред.

3 січня 1916 року вступив на флот добровольцем. Закінчив курс військово-морського училища в Мюрвіку (1916). Учасник Першої світової війни, служив на надводних кораблях. З 25 лютого 1919 року — вахтовий офіцер легкого крейсера «Кельн», 22 червня 1919 року — інтернований британськими військами. 31 січня 1920 року звільнений. З червня 1920 року служив на міноносцях. З 28 вересня 1925 року — ад'ютант і вахтовий офіцер крейсера «Німфа», з 30 вересня 1927 року — командир тральщика М-122, з 24 вересня 1929 року — викладач військово-морського училища в Мюрвіку. 1 квітня 1932 року переведений в експериментальне мінне командування, а 21 вересня 1934 року призначений 3-м офіцером Адмірал-штабу в штабі командувача розвідувальними силами. З 16 жовтня 1936 року — радник з питань використання мін Оперативного управління ОКМ. 21 вересня 1942 року призначений командиром 3-й охоронної дивізії флоту, з 1 червня 1943 по 25 вересня 1944 року — командувач охоронними силами на Заході. 28 жовтня 1944 року призначений начальником штабу націонал-соціалістичного керівництва в складі ОКМ. 8 травня 1945 року взятий в полон союзниками. 17 травня 1948 року звільнений.

Нагороди ред.

Література ред.

  • Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. ISBN 5-699-10354-6

Посилання ред.

Примітки ред.