Відкрити головне меню

Еротома́нія — це рідкісний психічний розлад, що полягає в тому, що особа вірить в ілюзію кохання до неї іншої особи, в основному такої, що має значний суспільний статус.

Еротоманія
Класифікація та зовнішні ресурси

Еротоманія також відома, як «синдром Клерамбо́» — названа вона так в честь французького психіатра Ґаета́на де Клерамбо́ (18721934), що опублікував інформацію на цю тему («Les Psychoses Passionelles») у 1924 р.

Інколи під еротоманією розуміють гіперсексуальність — паталогічний підвищений статевий потяг, що часто супроводжується статевими збоченнями (перверсіями). У такому випадку до жінок застосовують термін німфоманія, до чоловіків сатиріазіс.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Раніші згадки даного явища можна зустріти в творах Гіпократа, Ерістрата, Плутарха, Галена. В психіатричній літературі це явище було згадано вперше у 1623 році в трактаті «Maladie d'Amour ou Melancolie Erotique» Жака Феррана. На Заході це явище відомо під різними назвавми: «фіктивний синдром» (як його назвав колумбійський психолог Сантья́го Кро́йдон), «психоз старої діви», «еротична параноя», «еротичні ілюзії „я-згадування“», окрім вже згаданих термінів: еротоманія і «синдром Клерамбо».

Еротоманія, як синдромРедагувати

Основою, цього синдрому є те, що особа вірить в ілюзію кохання до неї іншої особи, в основному такої, що має значний суспільний статус. Залежний може вірити, що інша особа спілкується з ним таємно, наприклад, невербально, такими спобами, як позою тіла, виразами обличчя тощо. Об'єкт ілюзії може мало або взагалі не контактувати з еротоманом, який може ініціювати їх фіктивний зв'язок або робити спроби зустрітись, писати листи, дзвонити. Об'єкт закоханості може бути таким, що не існує насправді, але в основному ними стають особи, що ніби-то можуть посилати еротоману таємні повідомлення — співаки, актори і політики. Коли об'єкт закоханості заперечує кохання до еротомана, то останнім це сприймається, як стратегія приховування їх стосунків від інших людей.

ФільмографіяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Remington GJ, Jeffries JJ (July 1994). «Erotomanic delusions and electroconvulsive therapy: a case series». J Clin Psychiatry 55 (7): 306-8. PMID 8071292.
  • Anderson CA, Camp J, Filley CM (1998). «Erotomania after aneurysmal subarachnoid hemorrhage: case report and literature review». J Neuropsychiatry Clin Neurosci 10 (3): 330-7. PMID 9706541.
  • К.Имелинский — Сексология и сексопатология. Москва 1986.