Відкрити головне меню

Ерде (Райхштейн) Давид Ізраїлевич

Ерде (Райхштейн) Давид Ізраїлевич-(1894 – 1981 або 1982[1] або 1986[2] - журналіст, комісар у справах друку Народного секретаріату УНР (1918), керівник українського відділення Російського телеграфного агентства (нині — Укрінформ).

БіографіяРедагувати

Народився в 1894 р. Працював журналістом.

Працюючи журналістом в Харкові, Ерде залишив такі спогади про появу цілої групи нових видань на початку 1917 "Вийшли і швидко зникли газети — одноденки: " Известия республіканців — військових Народної Армії ", " Воїн — республіканець "та ін. Власними друкованими органами, які відразу ставали на солідну ногу, поспішали обзавестися меншовики та есери "[3]

У 1917 р був одним з редакторів газети «Пролетар». Після її закриття співпрацював з газетою «Донецький пролетар», але не прижився в ній, демонстративно вийшовши з редколегії 10 січня 1918, після чого обмежився скромною посадою секретаря міської райкому РСДРП (б) в Харкові.[4] У короткий період перебування більшовицького ЦВК України в Харкові побував на посаді комісара у справах друку, відзначився низкою одіозних постанов, зокрема, про заборону детективної літератури.

У 1920 р. очолював українське відділення Російського телеграфного агентства нині — Укрінформ. Збереглися спогади про те, як Ерде боявся дозволити виступ Єсеніна, побоюючись «контрреволюції». У сталінські часи громив ворогів народу в різних ЗМІ зокрема, нашуміла його стаття в «Літературній газеті» «Академія наук не займається історією СРСР» в 1948 г. Довго працював в «Известиях».

Помер в 1981 р., обласканий радянською владою, в чині ветеран КПРС.

ТвориРедагувати

Залишив масу мемуарів і пропагандистських брошур, левова частка з яких була пізніше знищена і зараз є бібліографічною рідкістю:

  • Эрдэ Д. И. Максим Горький и интеллигенеция. — М.: Изд-во 9 янв., 1923. — 32 с, 3000 экз.;
  • Эрде Д. И. Большевики в годы империалистической войны. — Харьков, 1930;
  • Эрде Д. И. 9 термидора в исторической литературе. — М.; Л., 1931;
  • Эрде Д. И. Февраль как пролог Октября. — Харьков, 1931[5]
  • Эрдэ Д.И. Прэ крэнто газдыпэ. - Москва, 1931. - 47 с. (ромською мовою)
  • Эрдэ Д.И. Революция на Украине: от керенщины до немецкой оккупации / Д. Эрдэ. - [Харьков]: Пролетарий, 1927. - 272 с.
  • Эрдэ Д.И. Неграмотность и борьба с ней. Х., 1924.
  • Эрдэ Д.И. Годы бури и натиска. Кн.1: На Левобережьи: 1917. -- Х., 1923.
  • Эрдэ Д.И. Какие партии были в России. Меньшевики / Д. Эрде ; Под общ.ред. В. Юдовский . – 2-е изд . – Харків : Пролетарий, 1930 . – 95 с.
  • Эрдэ Д.И. За полярным кругом. Дневник экскурсанта. Библиотека `Огонек` N 395 М Акц. Изд. О-во Огонек 1928г. 44 с.
  • Эрдэ Д.И. Большевики в годы империалистической войны. [Харьков], «Пролетарий», 1930. 110 с.
  • Эрдэ Д.И. Ленин и неграмотность. Х., 1924
  • Эрдэ Д.И. Политическая программа анархо-махновщины // Летопись революции. — 1930, №2
  • Эрдэ Д.И. 1905 ий / Д. Эрдэ; В. Мухин кусарэн. — М.: ССР Ушэм Калык-влак Ру|дö савыктыш, 1930. — 116,[1] с. (марыйською мовою)
  • Эрдэ Д.И. тапы большого пути. - М., 1962.
  • Эрдэ Д.И. Харьковский «Пролетарий». В сб. «Харьков в 1917». (Воспоминания активных участников Великой Октябрьской социалистической революции.) Харьков, 1957, стр. 131 — 165.

ПриміткиРедагувати

  1. Великий Жовтень і громадянська війна на Україні : енциклопедичний довідник. – Київ : Українська Радянська Енциклопедія, 1987 . – С. 192.
  2. http://irbis.prometeus.sbras.ru/cgi-bin/irbis64r_11/cgiirbis_64.exe?LNG=&Z21ID=&I21DBN=UF&P21DBN=UF&S21STN=1&S21REF=5&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=10&S21P01=0&S21P02=1&S21P03=A=&S21STR=Эрде,%20Давид%20Израилевич
  3. Харьков. Путеводитель для туристов и экскурсантов, стр. 14; Харьков в 1917 году, стр. 131.
  4. Михайлин І. Л. Назва: Нарис історії журналістики Харківської губернії 1812–1917 2007
  5. http://feb-web.ru/feb/masanov/man/10/man19464.htm

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати