Еолова рептація (від лат. reptare «повзання») (англ. creep, traction) — геологічний процес, один з трьох різновидів механізму транспортування твердих частинок при утворенні еолових відкладів. Еолова рептація полягає у транспортуванні вітром порівняно крупних і важких частинок по ґрунту коченням або ковзанням. На відміну від еолової рептації інший різновид механізму транспортування твердих частинок — сальтація — це транспортування «стрибками». Ці процеси контрастують з ще одним механізмом транспортування еолового матеріалу — зависанням твердих пиловидних частинок у аерозолях[1][2].

Еолова рептація (нижня траекторія), сальтація — середні траекторія та зависання у аерозолі й подальший його транспорт потоками вітру — три різновиди механізму транспортування твердих частинок піску при утворенні еолових відкладів.

У випадку робочого агента — води прикладом-аналогом еолової рептації може бути ковзання-кочення великих каменів або валунів по дну силою річки.

Примітки ред.

  1. Helm, Janet and Robinson, Arthur (2002), GCSE Geography for AQA Specification [Архівовано 26 березня 2020 у Wayback Machine.], Heinemann, p. 6.
  2. Ritter, M.E. (2006), The Physical Environment: an Introduction to Physical Geography: The Geologic Work of Streams [Архівовано 2013-05-15 у Wayback Machine.], online textbook. accessed 25 June 2013.

Інтернет-ресурси ред.