Елітоцид (від лат. eligo – вибираю, лат. caedo – вбиваю) — цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення лідерів освіти та духовенства (інтелігенції). Зазвичай кампанії з елітоциду проводяться перед початком геноциду, з метою придушення можливого руху опору. Прикладом елітоциду є знищення українських письменників у 1960 роках або німецько-радянська окупація Польщі. Вперше цей термін був використаний у 1992 році британським репортером Майклом Ніколсоном для опису різанини в Бієліні в Боснії та Герцеговині під час Боснійської війни, коли місцеві серби вказували на видатних боснійців, яких потім убивали сербські солдати.[1]


Примітки ред.

  1. Totten, Samuel; Bartrop, Paul Robert (2007). Dictionary of Genocide (англ.). Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-313-32967-8.