Еліса Каррікахо
аргентинська акторка кіно та театру
(Перенаправлено з Еліза Каррікахо)
Елі́са Карріка́хо (ісп. Elisa Carricajo) — аргентинська акторка кіно та театру. У театрі виступає в складі трупи Piel de Lava разом з Валерією Корреа, Пілар Гамбоа[es] та Лаурою Паредес[es][1][2]. Як кіноакторка, найбільше відома за ролями аргентинських незалежних стрічках: «Віола» (ісп. Viola) Матіаса Піньєйро[es], «Китоподібні» (ісп. Cetáceos) Флоренсії Персії та найдовшого фільму в історії аргентинського кіно «Квітка»[es] (ісп. La flor) Маріано Льянаса[es].
| Еліса Каррікахо | ||||
|---|---|---|---|---|
| Elisa Carricajo | ||||
| Громадянство |  Аргентина | |||
| Діяльність | кіноакторка | |||
| Роки діяльності | 2008 — тепер. час | |||
| IMDb | nm2568657 | |||
|
| ||||
Лауреатка двох премій Міжнародного фестивалю незалежного кіно в Буенос-Айресі[en] за найкращу жіночу роль у фільмах «Віола» та «Квітка».
Біографія
ред.Цей розділ потребує доповнення. (червень 2023) |
Фільмографія
ред.| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2008 | ф | Випадкове кохання[es] | La ronda | Лола (ісп. Lola) |
| 2008 | ф | Камера-обскура[es] | La cámara oscura | Ана (ісп. Ana) |
| 2008 | кф | Контрабас | El contrabajo | Невідомо |
| 2008 | ф | Та, що любить самотність | Amorosa Soledad | дівчина-бармен (ісп. Moza Bar) |
| 2008 | ф | Надзвичайні історії[es] | Historias extraordinarias | донька Паломеки (ісп. Hija de Palomeque) |
| 2009 | кф | Оповідання V: Плакучі дівчата | Historias breves V: Lloronas | Невідомо |
| 2009 | ф | Короткі історії 5 | Historias Breves 5 | Невідомо |
| 2010 | ф | Гора Байо[es] | Cerro Bayo | Анжела (ісп. Angela) |
| 2011 | ф | Моє перше весілля | Mi primera boda | Мікаела (ісп. Micaela) |
| 2011 | с | Телебачення для включення[es] | Televisión x la inclusión | 2 серії. Невідомо |
| 2012 | с | 23 пари[es] | 23 pares | 13 серій. Невідомо |
| 2012 | ф | Руйнація існуючого порядку | La destrucción del orden vigente | Невідомо |
| 2012 | ф | Віола | Viola | Сабріна (ісп. Sabrina) |
| 2014 | ф | Aprox | Невідомо | |
| 2014 | ф | Інсоляція | Las insoladas | Каріна (ісп. Karina) |
| 2014 | ф | Фарнцузька принцеса | La princesa de Francia | Карла (ісп. Carla) |
| 2014 | кф | Автостоянка | Estacionamiento | Маріель (ісп. Mariel) |
| 2014 | ф | Короткі історії 9 | Historias Breves 9 | Невідомо |
| 2015 | ф | Дорога до миру[es] | Camino a La Paz | Жасмин (ісп. Jazmin) |
| 2015 | кф | Жінка в лісі | Una mujer en el bosque | Невідомо |
| 2016 | ф | Десята людина[es] | El rey del Once | Моніка (ісп. Mónica) |
| 2016 | ф | Короткі історії 12 | Historias Breves 12 | Невідомо |
| 2016 | ф | Зрадою не вважається[es] | Permitidos | фінальна пара (ісп. Pareja final) |
| 2017 | ф | Китоподібні | Cetáceos | Клара (ісп. Clara) |
| 2017 | кф | Лялька | Muñeca | Надя (ісп. Nadia) |
| 2018 | ф | Квітка[es] | La flor | Марсела / Ізабела (ісп. Marcela / Isabela) |
| 2018 | кф | Мірко | Mirko | Доктор Накіценович, донька (ісп. Dra. Nakicenovic, hija) |
| 2019 | с | Я не знаю, як повернутися | No se cómo volver | Невідомо |
| 2020 | ф | Звичайний злочин[es] | Un crimen común | Сесілія (ісп. Cecilia) |
| 2021 | ф | Біла бухта[es] | Bahía Blanca | Патрісія (ісп. Patricia) |
| 2022 | ф | 30 ночей з колишньою[es] | 30 noches con mi ex | Адріана (ісп. Adriana) |
| 2022 | ф | Тренке-Лаукен[es] | Trenque Lauquen | Еліза Есперанза (ісп. Elisa Esperanza) |
| 2022 | ф | Блиск майбутніх днів | Esplendor de los días venideros | Невідомо |
| 2023 | ф | Святий[es] | El santo | Невідомо |
Нагороди та номінації
ред.| Рік | Конкурс | Номінація | Фільм | Результат | Прим. |
|---|---|---|---|---|---|
| 2013 | Міжнародний фестиваль незалежного кіно в Буенос-Айресі[en] | Найкраща жіноча роль[4] | Віола | Перемога | [5] |
| 2018 | Міжнародний фестиваль незалежного кіно в Буенос-Айресі[en] | Найкраща жіноча роль[6] | Квітка[es] | Перемога | [5] |
Примітки
ред.- ↑ "Petróleo" en el barrio de Mataderos, despedidas y anuncios para 2022 ["Нафта" в мікрорайоні Матадерос, проводи та анонси на 2022 рік]. El Destape Web[es] (ісп.). 9 грудня 2021. Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Piel de Lava y una reflexión desde la dramaturgia sobre el discurso de las nuevas derechas [Piel de Lava і рефлексія з драматургії на дискурс нових прав]. El Destape Web[es] (ісп.). 27 травня 2023. Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Еліза Каррікахо на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Разом з Марією Вільяр, Агустіною Муньос і Роміною Паулою[es].
- ↑ а б Нагороди та номінації Еліза Каррікахо на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Разом з Валерією Корреа, Пілар Гамбоа[es] та Лаурою Паредес[es].
Джерела
ред.- Еліза Каррікахо на сайті IMDb (англ.)
|
Це незавершена стаття про аргентинського актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |