Відкрити головне меню

Ельзаський діалект — один з нижньо-алеманських діалектів німецької мови, поширений практично по всій території Ельзасу. Найближчий до швабського та швейцарського діалектів німецької мови.

Ельзаський діалект
Elsässerditsch
Поширена в ФранціяФранція, НімеччинаНімеччина
Регіон Ельзас
Носії більше 700 000
Писемність латиниця
Класифікація

Індоєвропейські мови

Німецька гілка
Західнонімецька група
південногерманська підгрупа
південнонімецька група діалектів
Алеманське наріччя
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2
ISO 639-3 gsw
SIL gsw

З часом в ельзаський діалект проникає до все більшої кількості французьких слів. Проте його нижча соціальна роль (особливо після Другої світової війни) не дозволяє йому розвиватися на належному рівні. Нині ельзаським діалектом говорять переважно робітники, селяни, а також переконані прихильники ельзаської культури. Лише близько 40 відсотків населення Ельзасу можуть розуміти та висловлюватися цим діалектом.[1]

Лінгвістична карта Ельзасу, ельзаський показаний двома відтінками червоного

Статус ельзаського діалекту у ФранціїРедагувати

Згідно з конституцією Франції, єдиною офіційною мовою на території республіки є французьку мова. Разом з тим уряд країни визнає певні права за ельзаським діалектом та деякими іншими регіональними говірками. 1999 року дослідження Національного статистичного інституту показали, що у Франції налічується 548 000 повнолітніх носіїв діалекту. Це ставить його на друге місце за поширеністю серед регіональних мов Франції (після Окситанської).

Порівняльний словникРедагувати

Українська Ельзаська Верхньо-Алеманнська Швабська Німецька Французька
будинок Hüüs [hyˑs] Huus Hous Haus maison
гучний lüüt [lyˑd̥] luut lout laut bruyant
люди Lit [lɪd̥] Lüt Leid Leute gens
сьогодні hit [hɪd̥] Hüt heid heute aujourd'hui
красивий schen [ʃeːn] schö sche schön beau
Земля Ard [aˑɾd̥] Ärd Erd Erde terre
туман/імла Nabel [naːb̥l̩] Näbel Nebl Nebel brouillard
вода Wàsser [ʋɑsəɾ] Wasser Wasser Wasser eau
чоловік Mànn [mɑˑn] Maa Mann homme
їсти assa [asə] ässe essa essen manger
пити trenka [d̥ɾənɡ̊ə] trinkche trenka trinken boire
маленький klai [ɡ̊laɪ̯] chlei kloi klein petit, petite
дитина Kind [kɪnd̥] Chind Kind Kind enfant
день Däi Dag Dàg Tag jour
жінка Frài Frou Frau Frau femme

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • (фр.) [1] François Héran, et al. (2002) «La dynamique des langues en France au fil du XXe siècle». Population et sociétés 376, Ined.
  • (фр.) [2] «L'alsacien, deuxième langue régionale de France» Insee, Chiffres pour l'Alsace no. 12, December 2002
  • (фр.) Brunner, Jean-Jacques. L'alsacien sans peine. ASSiMiL, 2001. ISBN 2-7005-0222-1
  • (фр.) Laugel-Erny, Elsa. Cours d'alsacien. Les Editions du Quai, 1999.
  • (фр.) Matzen, Raymond, and Léon Daul. Wie Geht's ? Le dialecte à la portée de tous La Nuée Bleue, 1999. ISBN 2-7165-0464-4
  • (фр.)Matzen, Raymond, and Léon Daul. Wie Steht's ? Lexiques alsacien et français, Variantes dialectales, Grammaire La Nuée Bleue, 2000. ISBN 2-7165-0525-X