Електрична обробка нафтових свердловин

Технологія електричної обробки свердловин — призначена для зниження обводненості на видобувних нафтових свердловинах, відновлення їх продуктивності, відсічення газових конусів, а також для відновлення характеристик нагнітальних свердловин. Об'єктами застосування технології є як теригенні, так і карбонатні колектори з глибиною залягання до 2000 м і 3000 м відповідно.

Загальний описРедагувати

Як правило, обробці підлягають свердловини з обводненістю продукції 40-85% і дебітом по рідині 10-85 м3 / добу при неоднорідних пластах з почергово високою і зниженою пористістю.

Сутність технології заснована на тому, що при пропущенні через нафтовий пласт імпульсів електричного струму відбувається виділення енергії в тонких капілярах. Коли кількість виділеної енергії перевищує якесь порогове значення, спостерігаються зміни структури пустотного простору мікронеоднорідного середовища і просторових структур фільтраційних потоків.

В свердловинах відбуваються руйнація кольматанта і прилеглих шарів гірської породи, газова кольматація, руйнування подвійних електричних шарів, зміна поверхневого натягу на межі розділу фаз. Після закінчення електровпливу на пласт в результаті зміни просторової структури фільтраційних потоків в породі обводненість видобутої нафти виявляється значно зниженою на тривалий період часу.

У загальному випадку для реалізації технології можливі кілька схем підключення до свердловин. Частіше використовується схема підключення двох розташованих поруч свердловин до колонних голівках. Джерелом живлення служить дизель-генератор із знижуючим трансформатором або високовольтний трансформатор. З виходу силового блоку різнополярний імпульсний струм через силові кабелі подається на металеву арматуру усть двох намічених для електровпливу свердловин. Тривалість електровпливу на пласт становить 20-30 годин. При цьому відсутні негативні впливи на обсадні колони та інше свердловинне обладнання.

Розроблена та починає впроваджуватися схема підключення до колоної голівки однієї свердловини з використанням заземлення. Як заземлення використовуються 50 металевих стрижнів, які виконують роль другого електрода.

За схемою підключення двох свердловин на родовищах Західного Сибіру пройшли обробку 450 свердловин. Їх дебіт був збільшений в середньому в 2,5 рази при істотному зниженні обводненості продукції. Тривалість дії ефекту в середньому склала 32,4 місяця.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Табаченко М. М. та ін.. Фізико-хімічна геотехнологія. Дніпропетровськ. 2012. 310 с.
  • Аренс В. Ж. Физико-химическая геотехнология. Москва: Московский гос. Университет. 2001. 656 с.
  • В. Г. Суярко. Прогнозування, пошук та розвідка родовищ вуглеводнів. Харків: Фоліо. 2015. 413 с.
  • Білецький В. С., Орловський В. М., Вітрик В. Г. Основи нафтогазової інженерії. Харків: НТУ «ХПІ», Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Київ: ФОП Халіков Р.Х., 2018. 416 с.