Еланкур (Іль-де-Франс)
Еланку́р (фр. Élancourt) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Іль-де-Франс, департамент Івлін. Населення — 26 082 особи (01.01.2021)[1].
Еланкур Élancourt | |
---|---|
Країна | Франція |
Регіон | Іль-де-Франс |
Департамент | Івлін |
Округ | Рамбує |
Кантон | Морепа |
Код INSEE | 78208 |
Поштові індекси | 78990 |
Координати | 48°47′05″ пн. ш. 1°57′32″ сх. д.H G O |
Висота | 100 - 175 м.н.р.м. |
Площа | 8,51 км² |
Населення | 26 082 (01.01.2021[1]) |
Густота | 3064,9 ос./км² |
Розміщення | |
Влада | |
Мер Мандат |
Jean-Michel Fourgous 2020-2026 |
Офіційна сторінка | |
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 30 км на захід від Парижа, 14 км на захід від Версаля.
Демографія
ред.Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 13 792 | 3200 | 1982 | 4635 | 3144 | 802 | 29 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 13 778 | 3146 | 1857 | 4497 | 3348 | 870 | 60 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Економіка
ред.2010 року серед 18 419 осіб працездатного віку (15—64 років) 14 310 були активними, 4109 — неактивними (показник активності 77,7%, у 1999 році було 75,5%). З 14 310 активних мешканців працювало 13 079 осіб (6752 чоловіки та 6327 жінок), безробітними було 1231 (578 чоловіків та 653 жінки). Серед 4109 неактивних 2071 особа була учнем чи студентом, 1038 — пенсіонерами, 1000 були неактивними з інших причин[6].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 10411 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 27704,5 особи, медіана доходів виносила 22 875 євро на одного особоспоживача[7]
Посилання
ред.Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Cassini : Population avant le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |