Вікіпедія

Ектор Нуньєс

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нуньєс.

Ектор Нуньєс (ісп. Héctor Núñez, 8 травня 1936, Монтевідео — 19 грудня 2011, Мадрид) — уругвайський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Ектор Нуньєс
Особисті дані
Народження 8 травня 1936(1936-05-08)
  Монтевідео, Уругвай
Смерть 19 грудня 2011(2011-12-19) (75 років)
  Мадрид, Іспанія
Громадянство  Уругвай
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1954–1959 Уругвай «Насьйональ»  ? (?)
1959–1965 Іспанія «Валенсія» 123 (40)
1965–1966 Іспанія «Мальорка» 29 (6)
1966–1968 Іспанія «Леванте» 61 (13)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1957–1959 Уругвай Уругвай 7 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1972–1973 Іспанія «Тенерифе»
1975–1976 Іспанія «Реал Вальядолід»
1978 Іспанія «Атлетіко»
1978–1981 Іспанія «Гранада»
1981–1983 Мексика «Естудіантес Текос»
1984 Іспанія «Лас-Пальмас»
1985–1987 Іспанія «Райо Вальєкано»
1989 Уругвай «Насьйональ»
1992 Коста-Рика Коста-Рика
1993–1994 Іспанія «Валенсія»
1994–1997 Уругвай Уругвай
2001 Саудівська Аравія «Аль-Наср» (Ер-Ріяд)
2007 Уругвай «Такуарембо»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

У дорослому футболі дебютував 1954 року виступами за команду клубу «Насьйональ», в якій провів п'ять сезонів. За цей час тричі виборював титул чемпіона Уругваю.

З 1957 по 1959 рік залучався до матчів національної збірної. Всього провів сім поєдинків, у тому числі два — на кубку Америки 1959.

Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу «Валенсії», до складу якої приєднався 1959 року. З його появою в іспанській команді побудувався потужний атакувальний трикутник, де його партнерами були Вісенте Гільот і Вальдо Машадо. За шість сезонів у валенсійському клубі провів 123 лігових матча, забив 40 голів. У цей час «Валенсія» двічі здобувала кубок ярмарків. В обох фінальних серіях Єктор Нуньєс вражав ворота суперників — іспанської «Барселони» і югославського «Динамо» (Загреб).

Останній сезон у Прімері відіграв у складі «Мальорки». Всього в іспанській еліті провів 152 матчі, забив 46 голів. Два останні сезони ігрової кар'єри провів у команді другого дивізіону «Леванте». Завершив виступи на футбольних полях 1968 року.

Кар'єра тренера ред.

Через три роки розпочав тренерську кар'єру. Очолював клуби «Реал Вальядолід», «Атлетіко», «Гранада», «Лас-Пальмас», «Райо Вальєкано», «Валенсія» (усі — Іспанія), мексиканський «Естудіантес Текос», «Аль-Наср» (Ер-Ріяд, Саудівська Аравія) і уругвайські «Насьйональ» та «Такуарембо». На чолі «Насьйоналя» здобув перемоги у кубку Рекопа і Міжамериканському кубку 1989 року.

У 1992 році був головним тренером збірної Коста-Рики. З 1994 по 1997 рік працював на чолі збірної Уругваю. В 1995 році команда уругвайців перемогла н кубку Америки. Того ж року Єктор Нуньєс був визнаний найкращим футбольним наставником у Південній Америці. Завершив тренерську діяльність у 2007 році.

Помер 19 грудня 2011 року на 76-му році життя у місті Мадрид.

Досягнення ред.

Як гравця ред.

Як тренера ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ектор_Нуньєс&oldid=41787410