Економічна бульбашка

економічне явище переоцінки ринкових активів, обумовлене спекуляцією

Економічна бульбашка (англ. economic bubble), тж. інколи спекулятивна бульбашка, ринкова бульбашка, бульбашка, фінансова бульбашка, або спекулятивна манія — торгівля у великих обсягах за цінами, які значно розходяться зі справжньою ціною на товар.[1][2] (іншими словами: торгівля продуктами або активами за завищеними цінами.)

Хоча деякі економісти заперечують існування бульбашок, [3] встановлення причин появи економічних бульбашок залишається проблемою для тих, хто вважає можливим істотне відхилення ціни на товар від його справжньої ціни.

Хоча було запропоновано багато пояснень, нещодавно було показано, що бульбашки з'являються навіть за умови відсутності невизначеності, [4] спекуляцій, [5] або обмежень раціональності.[6] Було також запропоновано пояснення, що бульбашки можуть бути спричинені процесами цінової координації[7] або появи нових соціальних норм.[6] Оскільки часто важко визначити справжню ціну на реальному ринку, виявлення бульбашок часто відбувається в ретроспективі, після раптового падіння цін. Таке падіння відоме як лускання або здуття бульбашки. Фази піднесення та стискання бульбашки є прикладами позитивного зворотного зв'язку, на відміну від негативних механізмів зворотного зв'язку, які визначають рівноважну ціну за нормальних умов на ринку. Ціни в економічній бульбашці можуть змінюватись нерівномірно, їх неможливо передбачити на основі лише попиту та пропозиції.

Види економічних бульбашокРедагувати

Існують різні типи бульбашок, при чому економісти у першу чергу цікавляться двома основними типами бульбашок:

Бульбашка капіталуРедагувати

Бульбашка каптіталу (тж. бульбашка акцій) (англ. Equity bubble) характеризується матеріальними інвестиціями та непосильним бажанням задовольнити законний ринок із високим попитом. Ці бульбашки характеризуються легкою ліквідністю, матеріальними та реальними активами, а також справжньою інновацією, яка підвищує впевненість. Три екземпляри бульбашки акцій - це Tulip Mania, біткойн і бульбашка дот-комів.

Боргова бульбашкаРедагувати

Боргова бульбашка (англ. Debt bubble) характеризується нематеріальними або кредитними інвестиціями, які не здатні задовольнити зростаючий попит на неіснуючому ринку. Ці бульбашки не забезпечені реальними активами та характеризуються необдуманим кредитуванням у надії повернути прибуток чи безпеку. Ці бульбашки зазвичай закінчуються дефляцією боргу, що спричиняє втечу банків, або валютною кризою, коли уряд більше не може підтримувати фіатну валюту. Приклади включають бульбашку фондового ринку «Ревучі двадцяті» (яка спричинила Велику депресію) і бульбашку нерухомості в США (яка спричинила Велику рецесію).

ПосиланняРедагувати

  1. King, Ronald R.; Smith, Vernon L.; Williams, Arlington W. and van Boening, Mark V. (1993). The Robustness of Bubbles and Crashes in Experimental Stock Markets. У R. H. Day and P. Chen. Nonlinear Dynamics and Evolutionary Economics. New York: Oxford University Press. ISBN 0195078594. 
  2. Lahart, Justin (16 травня 2008). Bernanke's Bubble Laboratory, Princeton Protégés of Fed Chief Study the Economics of Manias. The Wall Street Journal. с. A1. Архів оригіналу за 3 січня 2010. 
  3. Garber, Peter (2001). Famous First Bubbles: The Fundamentals of Early Manias. Cambridge, MA: MIT Press. ISBN 0262571536. 
  4. Smith, Vernon L.; Suchanek, Gerry L.; Williams, Arlington W. (1988). Bubbles, Crashes, and Endogenous Expectations in Experimental Spot Asset Markets. Econometrica 56: 1119–1151. 
  5. Lei, Vivian; Noussair, Charles N.; Plott, Charles R. (2001). Nonspeculative Bubbles in Experimental Asset Markets: Lack of Common Knowledge of Rationality Vs. Actual Irrationality. Econometrica 69: 831. 
  6. а б Levine Sheen S. The Institutional Nature of Price Bubbles / Zajac, Edward J.. — 2007. — 27 червня.
  7. Hommes, Cars; Sonnemans, Joep; Tuinstra, Jan; Velden, Henk van de (2005). Coordination of Expectations in Asset Pricing Experiments. Review of Financial Studies 18: 955–980. 

Див. такожРедагувати

ПрикладиРедагувати