Вікіпедія

Езра Фурман

американський музикант
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Езра Фурман (англ. Ezra Furman; нар. 5 вересня 1986) — американська музикантка й авторка пісень.

Езра Фурман
Основна інформація
Дата народження5 вересня 1986(1986-09-05) (38 років)
Місце народженняЧикаго
Роки активності2008 — тепер. час
ГромадянствоСША
Професіїмузикант, гітарист
Інструментигітара
Жанриінді-рок
ЛейблиBar/None Recordsd
ezrafurman.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Фурман була солістом і гітаристом гурту Ezra Furman and the Harpoons, створеного у 2006 році, який випустив фінальний альбом Mysterious Power (2011). Подальша робота включала альбоми Day of the Dog (2013), Perpetual Motion People (2015) і Transangelic Exodus (2018), а також саундтрек до серіалу Netflix Статеве виховання.

Кар'єра

ред.

Ezra Furman and the Harpoons

ред.

Ezra Furman and the Harpoons була рок-групою з чотирьох учасників, яка діяла між 2006 і 2011 роками. До складу гурту входили Езра Фурман (вокал, гітара), Джоб Муккада (бас-гітара), Дрю «Адам» Абрутин (ударні) та Ендрю Лангер (гітара). Вони сформувалися в Університеті Тафтса у 2006 році. Випустили чотири альбоми: Beat Beat Beat (2006), Banging Down the Doors (2007), Inside the Human Body (2008) і Mysterious Power (2011). Група розпалася у 2011 році. Після закінчення терміну дії контракту з Minty Fresh Records у 2009 році група випустила збірник самостійного виробництва Moon Face: Bootlegs and Road Recordings 2006—2009, який включав живі записи та деякі сольні роботи Фурман.

The Year of No Returning

ред.

Після гастролей на підтримку альбому Mysterious Power Фурман записала сольний альбом під назвою The Year of No Returning без лейбла. Фурман зібрала гроші через Kickstarter для фінансування запису та самостійного випуску альбому[1]. Альбом був записаний на студії Ballistico, розташованої в той час на горищі будинку, в якому жила Фурман, і спродюсований Тімом Сандаскі, який володів і будинком, і студією. Альбом вийшов у лютому 2012 року. Наприкінці року Фурман підписала контракт із лейблом Bar/None Records, який перевипустив The Year of No Returning влітку 2013 року.

Гурт Ezra Furman and the Boy-Friends утворився навесні 2012 року і гастролював на підтримку The Year of No Returning. До складу групи входили Йорген Йоргенсен (бас), Бен Джозеф (клавіші, гітара) і Сем Дюркс (ударні). Тім Сандаскі (саксофон) приєднався до 2013 року.

Day of the Dog

ред.

Фурман випустила Day of the Dog у жовтні 2013 року, також спродюсований Тімом Сандаскі, записаний на Studio Ballistico та випущений на лейблі Bar/None Records[2]. Цей альбом отримав схвалення критиків[3][4].

У 2014 році група гастролювала по Великій Британії та була зустрінута позитивною пресою[5]. Тур завершився восени аншлагом у Scala в Лондоні у вересні 2014 року.

Perpetual Motion People

ред.

На початку 2015 року Фурман підписала контракт з Bella Union[6], а 27 квітня оголосила, що новий альбом Perpetual Motion People вийде 6 липня у Великій Британії та Європі та 10 липня у США[7]. Серія концертів у Європі та США відбулася для підтримки альбому.

У 2016 році Фурман випустила мініальбом Big Fugitive Life, сказавши, що це «кінець глави, музично» і назвавши збірку «групою наших улюблених пісень-сиріт», чотири з яких не потрапили на Perpetual Motion People[8].

У вересні 2017 року в публікаціях Фурмана в соціальних мережах було зазначено, що Boy-Friends, які діють з 2012 року, були перейменовані або реформовані в The Visions[9]. У складі Бена Джозефа, Йоргена Йоргенсена, Сема Дюркса та Тіма Сандаскі не було змінено[10].

Transangelic Exodus

ред.

Transangelic Exodus, сьомий альбом Фурман, вийшов 9 лютого 2018 року[11]. Альбом розповідає про Фурман та ангела на дорозі, який тікає від гнітючого уряду[12].

Інші проєкти

ред.

У 2018 році 33⅓ опублікувала книгу Фурман про альбом Лу Ріда Transformer[13].

Фурман написала саундтрек до драматично-комедійного шоу Netflix 2019 року Статеве виховання. Фурман та група з'явилися в сьомому епізоді першого сезону шоу На дні океану в ролі гурту, який грає на шкільних танцях головних героїв[14].

Особисте життя

ред.

Фурман єврейка[15][16]. Батько Фурман з єврейської родини, мати прийняла юдаїзм[17].

Фурман планує стати рабином і, починаючи з осені 2021 року, навчається в рабинській школі Єврейського коледжу в Ньютоні, штат Массачусетс[18].

Фурман бісексуальна[19] і використовує займенники вона/її та вони/їх[20]. Вона здійснила камінгаут як трансгендерна жінка в кінці квітня 2021 року[21]. До цього ідентифікувала себе як гендерквір.

Фурман має трьох братів і сестер і має дитину[22]. Її молодший брат Джона був солістом і басистом бостонської рок-групи Krill, яка розпалася у 2015 році[23]. Старший брат Ной — візуальний художник, який оформив обкладинку альбому Harpoons Banging Down The Doors.

Дискографія

ред.

Студійні альбоми

ред.

Ezra Furman and the Harpoons

ред.
  • Banging Down the Doors (2007)
  • Inside the Human Body (2008)
  • Mysterious Power (2011)

Сольно

ред.
  • The Year of No Returning (2012)
  • Day of the Dog (2013)
  • Perpetual Motion People (2015)
  • Transangelic Exodus (2018)
  • Twelve Nudes (2019)
  • All of Us Flames (2022)

Мініальбоми

ред.
  • Songs by Others (2016)
  • Big Fugitive Life (2016)
  • Jam in the Van (2018)

Примітки

ред.
  1. ↑ Архівована копія. www.kickstarter.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Ezra Furman. Bar/None Records (амер.). Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 27 квітня 2022.
  3. ↑ Ezra Furman: Day of the Dog – review. the Guardian (англ.). 5 грудня 2013. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  4. ↑ Ezra Furman - Day Of The Dog. NME (брит.). 8 листопада 2013. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  5. ↑ Ezra Furman – review. the Guardian (англ.). 13 лютого 2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  6. ↑ Ezra Furman signs to Bella Union | Bella Union. bellaunion.com (амер.). Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  7. ↑ Ezra Furman announces new album, Perpetual Motion People, shares "Lousy Connection" -- listen. Consequence (амер.). 27 квітня 2015. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  8. ↑ Ezra Furman announces ‘Big Fugitive Life’ EP | Bella Union. bellaunion.com (амер.). Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  9. ↑ Ezra Furman - Ezra Furman додає нову світлину. www.facebook.com (укр.). Процитовано 27 квітня 2022.
  10. ↑ Ezra Furman announces new album “Perpetual Motion People” | Bella Union. bellaunion.com (амер.). Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  11. ↑ Ezra Furman announces new album, Transangelic Exodus, unveils "Love You So Bad": Stream. Consequence (амер.). 23 жовтня 2017. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  12. ↑ Ezra Furman: Transangelic Exodus review – an adrenaline-jolted allegory. the Guardian (англ.). 11 лютого 2018. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  13. ↑ 33 1/3: Transformer: By Ezra Furman. Spectrum Culture (амер.). 15 липня 2019. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  14. ↑ Music from Sex Education Season 1. Tunefind. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  15. ↑ How could you deny me: Ezra Furman. The Demented Goddess (амер.). 10 грудня 2019. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  16. ↑ Ezra Furman Is Angry. Aren’t You?. PAPER (англ.). 16 січня 2020. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  17. ↑ Ezra Furman on outcasts, Chuck Berry and Judaism. the Guardian (англ.). 11 вересня 2014. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  18. ↑ Ezra Furman has sung about God in her indie rock. Now she's going to rabbinical school. Jewish Telegraphic Agency (амер.). 1 вересня 2021. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  19. ↑ Furman, Ezra (3 липня 2015). Pretty punk rock: how Ezra Furman found freedom in gender fluidity. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  20. ↑ https://twitter.com/ezrafurman. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  21. ↑ Ezra Furman Comes Out as a Transgender Woman | Pitchfork. pitchfork.com. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  22. ↑ Redfern, Mark. 2016 Artist Survey: Ezra Furman. www.undertheradarmag.com (англ.). Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  23. ↑ Between Two Furmans: Indie According to Brothers Ezra and Jonah. The Village Voice. 29 лютого 2016. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Езра_Фурман