Едуар Лало
Едуар Лало (фр. Édouard-Victoire-Antoine Laló; 27 січня 1823 — 22 квітня 1892) — французький композитор.
| Едуар Лало | |
|---|---|
| фр. Édouard Lalo | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | фр. Édouard Victor Antoine Lalo[1] |
| Дата народження | 27 січня 1823[2][3][…] |
| Місце народження | Лілль[5][1] |
| Дата смерті | 23 квітня 1892[6][7] (69 років) |
| Місце смерті | XVII округ Парижа, Париж, Франція[5][8] |
| Поховання | Grave of Lalod |
| Громадянство | Франція |
| Професії | композитор класичної музики, композитор |
| Освіта | Regional Conservatory of Lilled |
| Вчителі | Pierre Baillotd, Франсуа Антуан Абенек і Julius Schulhoffd |
| Інструменти | скрипка і альт |
| Жанри | класична музика |
| Magnum opus | Symphonie espagnoled, Le roi d'Ysd і Namounad |
| Нагороди |  |
| У шлюбі з | Julie-Marie-Victoire Bernier de Malignyd |
| Діти | Pierre Lalod |
| Автограф |  |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився у місті Лілль. Освіту отримав в Паризькій консерваторії як композитор і скрипаль. Грав на скрипці та альті в паризьких оркестрах і в складі струнного квартету під керівництвом Жуля Арменго (з 1855
У ранній творчості Лало переважали камерні твори: два фортепіанних тріо, скрипкова соната (1856), цикл романсів на вірші Віктора Гюго, струнний квартет. Одруження в 1865 р., після смерті першої дружини, на одній зі своїх учениць, молодій співачці Жюлі Берньє-малина, звернула помисли Лало до опери, проте його перша робота в цьому жанрі, опера «Фієскі» (фр. Fiesque; 1866, за п'єсою Фрідріха Шиллера «Змова Фієскі в Генуї») була відкинута театрами і вперше виконана цілком лише в 2006 році. популярнішими були його скрипкові концерти, зокрема найвідомішим його твором вважається «Іспанська симфонія» для скрипки з оркестром, виконана вперше Пабло Сарасате.
Основні твори
ред.Опери:
- Фієско (напис. у 1866—1868 рр., пост. 2007 р.)
- Король Іса (напис. у 1875—1878 рр., пост. 1888 р.)
- Жакерія (напис. у 1891—1892 рр., пост. 1895 р.)
Балет:
- Намуна (пост. 1882 р.)
Для інструментів соло з оркестром:
- Іспанська симфонія для скрипки з оркестром (1874)
- Норвезька рапсодія для скрипки з оркестром (Rhapsodie norvégienne, 1878)
- Російський концерт для скрипки з оркестром (Concerto russe, 1879)
- Романс-серенада для скрипки оркестром (Romance-sérénade)
- Концерт для віолончелі з оркестром (1877)
- Концерт для фортепіано з оркестром фа мінор
Камерні твори
- Фортепіанний квінтет
- Струнний квартет (op.19, 2-а редакція — op.45)
- 3 фортепіанні тріо
- ряд творів для скрипки і фортепіано, для віолончелі.
Примітки
ред.- ↑ а б свідоцтво про народження
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #101379420 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ а б Лало Эдуар // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ MGG Online — Bärenreiter-Verlag, 2016.
- ↑ свідоцтво про смерть
Література і посилання
ред.- Sadie, Stanley (Ed.) (1994) [1992]. The New Grove Dictionary of Opera. vol. 2, E-Lom, chpt: "Lalo, Edouard(-Victoire-Antoine)" by Hugh Macdonald. New York: MacMillan. ISBN 0-935859-92-6.
- Huebner, Steven (2006). French Opera at the Fin de Siècle: Édouard Lalo, Wagnerian. Oxford Univ. Press, US. с. 231—254. ISBN 9780195189544.
- Вільні ноти авторства Эдуар Лало на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)