Едуард Айхель (нім. Eduard Eichel; 21 грудня 1880, маєток Лінов, Уккермарк3 травня 1956, Кіль) — німецький військово-морський діяч, віце-адмірал крігсмаріне (1 серпня 1941).

Едуард Айхель
нім. Eduard Eichel
Народився 21 грудня 1880(1880-12-21)
Уккермарк
Помер 3 травня 1956(1956-05-03) (75 років)
Кіль
Військове звання  Віце-адмірал
Нагороди
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Офіцерський хрест Ордену Спасителя
Офіцерський хрест Ордену Спасителя
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Біографія ред.

10 квітня 1899 року вступив на службу у ВМФ кадетом. Пройшов підготовку на навчальному кораблі «Штош» (1900) і у військово-морському училищі (1901). 27 вересня 1902 року отримав звання лейтенанта. Служив на різних надводних кораблях. В 1907-09 роках знаходився в плаванні у Східній Азії. У липні 1909 року переведений на службу в кораблебудівні підрозділи флоту. З 15 червня 1911 року — навігаційний офіцер легкого крейсера «Кольберг». 1 грудня 1912 року переведений в Адмірал-штаб. Учасник Першої світової війни; капітан-цур-зее (19 квітня 1916). З 13 серпня 1914 по 3 вересня 1915 року — навігаційний офіцер важкого крейсера «Мольтке». У листопаді 1915 року переведений назад в Адмірал-штаб, з 11 серпня 1918 року — начальник відділу Управління озброєнь.

З 15 листопада 1918 року — начальник відділу Морського керівництва. 7 листопада 1919 року звільнений у відставку, але вже 10 вересня 1920 року призначений головою морського відділу Управління кадрів військово-морської станції «Нордзе», одночасно з 25 листопада 1920 року тимчасово виконував обов'язки начальника управління. З 19 березня 1921 року — начальник штабу командувача ВМС в Північному морі. 24 березня 1925 року призначений командиром крейсера «Амазон». 24 вересня 1926 року очолив управління бойової підготовки Морського керівництва. З 5 жовтня 1928 року — верф-обер-директор військово-морських верфей у Вільгельмсгафені. 30 вересня 1932 року вийшов у відставку.

25 травня 1939 року призваний на службу і 6 серпня 1940 року призначений верф-обер-директором військово-морських верфей в Тронгеймі. 30 квітня 1943 року остаточно вийшов у відставку.

Нагороди ред.

Література ред.

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6

Посилання ред.