Едуардо Ріканьї

аргентинський футболіст

Едуардо Ріканьї (ісп. Eduardo Ricagni, нар. 29 квітня 1926, Буенос-Айрес) — аргентинський і італійсьий футболіст, що грав на позиціях півзахисника і нападника за низку аргентинських та італійських клубних команд, а також національну збірну Італії.

Ф
Едуардо Ріканьї
Едуардо Ріканьї
Едуардо Ріканьї
Особисті дані
Народження 29 квітня 1926(1926-04-29)
  Буенос-Айрес, Італія
Смерть 1 січня 2010(2010-01-01) (83 роки)
  Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст 168 см
Вага 73 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник, нападник
Юнацькі клуби
Аргентина «Платенсе» (Вісенте-Лопес)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1944–1946 Аргентина «Платенсе» (Вісенте-Лопес) 35 (22)
1947–1949 Аргентина «Бока Хуніорс» 49 (20)
1949–1951 Аргентина «Чакаріта Хуніорс» 78 (39)
1952–1953 Аргентина «Уракан» 41 (36)
1953–1954 Італія «Ювентус» 24 (17)
1954–1956 Італія «Мілан» 43 (11)
1956–1958 Італія «Торіно» 45 (9)
1958   Італія «Дженоа» 0 (0)
1958–1959 Італія «Катанія» 28 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1953–1955 Італія Італія 3 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 29 квітня 1926 року в місті Буенос-Айрес. Вихованець футбольної школи клубу «Платенсе» (Вісенте-Лопес). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1944 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 35 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Бока Хуніорс», до складу якого приєднався 1947 року. Відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Бока Хуніорс», був основним гравцем команди і одним із її головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,41 гола за гру першості.

Згодом з 1949 по 1953 рік грав у складі команд «Чакаріта Хуніорс» та «Уракан». У складі останньої команди 1952 року став найкращим бомбардиром аргентинської першості, забивши 28 голів.

1953 року перебрався до Європи, ставши гравцем італійського «Ювентуса». У першому ж сезоні у новій команді став її найкращим бомбардиром, 17 разів вразивши ворота суперників у 24 іграх іграх Серії A.

Перед початком сезону 1954/55 забивний гравець перейшов до «Мілана», де вже не демонстрував високої результативності, проте допоміг команді у першому ж сезоні після переходу вибороти титул чемпіона Італії. Загалом відіграв за «россонері» два сезони.

Згодом два роки провів у «Торіно», звідки був відданий в оренду до «Дженоа», за яку взяв участь лише в одній грі на Кубок Італії, після чого перейшов до «Катанії». Завершив ігрову кар'єру в цій друголіговій команді по завершенні сезону 1958/59.

Виступи за збірну

ред.

Маючи італійське походження, після переїзду до Італії отримав громадянство цієї країни. Наприкінці 1953 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії грою на Кубок Центральної Європи 1948—1953 проти збірної Чехословаччини, в якій став автором одного з трьох м'ячів італійців.

Протягом наступних двох років ще двічі виходив на поле в іграх національної команди Італії, в яких ще одного разу відзначився забитим голом.

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів в Італії

ред.
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1953–54   «Ювентус» A 24 17 - - - - - - 24 17
1954–55   «Мілан» A 26 6 - - - ЛК 2 1 28 7
1955–56 A 17 5 - - - КЧ 3 2 20 7
Усього за «Мілан» 43 11 - - 5 3 48 14
1956–57   «Торіно» A 31 5 - - - - - - 31 5
1957-черв. 1958 A 14 4 КІ 0 0 - - - 14 4
Усього за «Торіно» 45 9 0 0 - - 45 9
черв. 1958   «Дженоа» A 0 0 КІ 1 0 - - - 1 0
1958–59   «Катанія» B 28 2 КІ[1] 1 0 - - - 29 2
Усього за кар'єру 140 39 2 - 5 3 147 42

Статистика виступів за збірну

ред.
 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
13-12-1953 Генуя Італія   3 – 0   Чехословаччина Кубок Центральної Європи 1948—1953 1
24-1-1954 Мілан Італія   5 – 1   Єгипет Відбір до ЧС 1954 1
16-1-1955 Барі Італія   1 – 0   Бельгія товариський матч -
Усього Матчів 3 Голів 2

Титули і досягнення

ред.
«Мілан»: 1954-1955
1952 (28 голів)

Примітки

ред.
  1. Un Catania giù di corda cede al Catanzaro (0-1). Corriere dello Sport. 8 вересня 1958. с. 2. Архів оригіналу за 18 травня 2011. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка) (італ.)

Посилання

ред.