Едуардо Мондлане
| Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (лютий 2020) |
Едуардо Шивамбо Мондлане (порт. Eduardo Chivambo Mondlane. Eduardo Chivambo Mondlane; 20 червня 1920, Манжаказе, провінція Газа, Португальська Східна Африка — 3 лютого 1969, Дар-ес-Салам, Танзания) — діяч національно-визвольного руху Мозамбіку, один з засновників Фронту національного звільнення Мозамбіку (ФРЕЛІМО).
| Едуардо Мондлане | |
|---|---|
| Eduardo Chivambo Mondlane | |
 | |
|
Нині на посаді | |
| Народився |
20 червня 1920[1] Manjacazed, Португальська Східна Африка |
| Помер |
3 лютого 1969[2][1] (48 років) Дар-ес-Салам, Танзанія |
| Відомий як | антрополог, політик, мандрівник-дослідник |
| Місце роботи | Сиракузький університетd |
| Країна | Португалія |
| Освіта | Вітватерсрандський університет, Лісабонський університет, Оберлінський коледж, Північно-Західний університет |
| Alma mater | Лісабонський університет, Oberlin Colleged, Північно-Західний університет, Вітватерсрандський університет[3] і Гарвардський університет |
| Політична партія | ФРЕЛІМО |
| У шлюбі з | Джанет Мондлане |
| Діти | Nyeleti Mondlaned |
| Нагороди |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Був четвертим з 16 синів вождя племені тсонга. При народженні отримав африканське ім'я Шивамбо. До 12 років працював стадником. Навчався в місіонерській школі, де виявив успіхи у навчанні. Питання про те, чи слід Шивамбо продовжувати навчання, вирішувала рада старійшин села. Не маючи можливості отримати освіту у Мозамбіку і высланный з ПАР після встановлення там режиму апартеїду, Мондлане надходить у Лісабонський університет, а відтак переводить на навчання в США. У ПАР він познайомився з активістами руху проти апартеїду Нельсоном Манделою і Рутом Фєрстом, а в Лісабоні — з представниками інших португальських колоній Амілкаром Кабралом і Агоштінью Нету. Вивчав антропологію, захистив докторскую дисертацію по соціології у Північно-Західному університеті, штат Іллінойс. Одружився з білою американкою Джанет Рей Джонсон; цей факт служив предметом нападок його політичних супротивників у ФРЕЛІМО. Деякий час працював у ООН, потім — у Сиракузькому університеті.
Політична діяльність ред.
Під час його роботи в ООН португальський міністр у справах заморских територій пропонував йому посаду в колоніальної адміністрації в Мозамбіку, але Мондлане обрав протилежний шлях. Молодий американський соціолог Іммануїл Валлерстайн познайомив його з президентом Танзанії Джуліусом Ньєрере, котрий порадив Мондлані їхати в табори біженців з Мозамбіку в Танзанії і організовувати їх для антиколоніальної боротьби. У 1962 році обраний президентом ФРЕЛІМО, в якому вів лінію на соціалістичну орієнтацію. У той же час піддавався звинуваченнями з сторони лівих за нібито проамериканську політику. Марселіно дос Сантос говорив радянським представникам «Ми з самого початку вирішили: нехай Мондлане буде у главі руху… Потім можна буде замінити Мондлане» Виступав за «панафриканский нейтралітет у холодній війні». Створив штаб-квартиру руху у Дар-ес-Саламі (Танзанія). У 1964 році ФРЕЛІМО почав партизанську війну з португальськими військами. Мав тертя з лідерами Куби. Фідель Кастро згодом так сказав про це в бесіді з керівництвом НДР: «Між нами і ФРЕЛІМО були розбіжності, ще в ті часи, коли ФРЕЛІМО був у Танзанії і у Че Гевари там була розмова з Мондлане. У той час Мондлане не погодився з Че і сказав про це публічно. Після цього статті проти Мондлане були опубліковані на Кубі».
ФРЕЛІМО отримувало допомогу з КНР, у той же час у приватних бесідах Мондлане допускав критику політики Пекіна. Як пише Володимир Генадійович Шубін у книзі «Гаряча „Холодна війна“: Південь Африки (1960—1990 рр.)»: «йому (Мондлане) видному інтелектуалу було важко змиритися з ексцесами „великой пролетарської, культурної революції“».
Загибель ред.
У 1969 році Мондлане загинув у результаті замаху — у штаб-квартирі в Дар-ес-Саламе вибухнула бомба, вкладена в посилку з тритомникім Плеханова. У 1974 році Урія Сіманго, один з лідерів ФРЕЛІМО, був поміщений у тюрму, де зізнався в причетності до вбивства Мондлане.[4] Достовірність цих визнань сумнівна. Справжнім організатором вбивства Мондлане вважається агент сумнозвісної португальської політичної поліції ПІДЕ Казимиру Монтейру.
Пам'ять ред.
У сучаснім Мозамбике Мондлане став культовою фігурою: його ім'ям названі університет, а також одна з вищих нагород Мозамбіку — орден Едуарду Мондлане. К ідеям Мондлане апелюють лідери як правлячого ФРЕЛІМО, так і опозиційного РЕНАМО.
Примітки ред.
- ↑ а б Munzinger Personen
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://www.oberlin.edu/alummag/oampast/oam_spring98/Alum_n_n/eduardo.html
- ↑ Лекция Георгия Дерлугьяна: Из африканских партизан — в миллионеры [Архівовано 5 липня 2018 у Wayback Machine.] // Русская планета