Ебу́цій (лат. Aebutius) — давньоримський номен. З часів ранньої Республіки (приблизно V ст. до н. е.) існував патриціанський рід Ебуціїв, основний когномен якого був Гельва (лат. Helva).

Відомі представники роду

ред.

Література

ред.

Посилання

ред.